“Літня мама”

– Ти уявляєш, у сусідки моєї, Ольги Іванівни, виявляється, дочка є! І внуки-студенти! І зять на Лексусі! – ошелешено розповідає сорокарічна Лідія. – Я була впевнена, що вона самотня. За чотири роки в цьому будинку я ні разу – ні разу, розумієш! – не бачила нікого з них! За матеріалами

У самої Лідії дуже близькі стосунки з мамою, і таких дочок, які кинули батьків, вона не розуміє.

Мама Лідії живе окремо, проте вони одна сім’я, так вважають і зять, і дорослі вже онуки. Мама в них у всіх дуже любить. Онукам мама останнє віддасть, та й дітям теж.

Поки діти були маленькі, мама виручала і підстраховувала з дітьми, сиділа з ними на лікарняних, забирала до себе на вихідні, щоб батьки відпочили, зустрічала після школи, годувала обідом, робила з ними уроки, водила на секції.

Виросли – і з радістю, і з сумом всі завжди йдуть до неї. Мама завжди підтримає, заспокоїть, знайде слова в будь-якій ситуації – дивись, і проблеми, які тільки що здавалися нерозв’язними, вже не виглядають так безнадійно …

Коли мама три роки тому серйозно захворіла, Лідія просто збилася з ніг. З прилетіла з Канади сестрою вони днювали і ночували в лікарні, шукали лікарів, організовували консультації, не рахуючись ні з якими витратами.

Щоб допомогти матері, готові були на все. Нирку віддати, квартиру продати, всі гроші вишкребти. Тільки б матуся поправилась!

Слава Богу, хвороба відступила, і, хоча мама все ще регулярно спостерігається у фахівців, але тепер можна сказати – все позаду.
Проте Лідія регулярно прокидається в холодному поту: переживає за матір. Тільки б вона була здорова!

… На одному майданчику з Лідією живе бабуся, якій добре за сімдесят – та сама Ольга Іванівна.

До останнього часу Лідія була впевнена, що бабуся самотня – за чотири роки, що вони живуть в цій квартирі, до неї ніхто ніколи не приходив.

Лідія перейнялася і стала іноді по-сусідськи заходити до бабусі: то зі святом привітає, то смачненького принесе, то з магазину запропонує що-небудь по дорозі захопити.

Кілька разів Лідія викликала старенькій швидку з тиском, а кілька місяців тому, треба ж так, бабусю-сусідку госпіталізували з підозрою на ту ж причину, що була у Лідиної мами.

Тут-то і з’ясувалося, що бабуся зовсім не самотня. У неї, виявляється, є доросла цілком благополучна дочка і внуки.

Холоднокровність сусідчиної дочки Ліду недобре вразила.

Волосся на собі від гоpя та явно не рвала. Байдуже зібрала материні речі для лікарні, відвезла то, що треба за списком. Особливо відвідинами маму не тішила, за лікарями не бігала. Лідія щиро хотіла допомогти, поділитися інформацією – адже зовсім недавно вони з сестрою витягли свою маму з тієї ж біди.

А сусідка … просто відмахнулася. Мовляв, мені це нецікаво, моя мати лежить в лікарні, все, що необхідно, лікарі зроблять. Не турбуйтеся, це не ваша справа. Ні, ну лікарі, звичайно, зроблять.

Але Лідія знає, як ніхто: хворій догляд потрібен, турбота, любов, домашні бульйони-морси, які дійсно допомагають, а не ті, якими лікують всіх.

– Ти уявляєш, яка погань? – поділилася Лідія з подругою. – У неї мати хворіє! Мати! А вона! … «Не ваша справа!» Та я, чужа людина, для цієї бабусі більше зробила, ніж рідна дочка! Чотири роки не з’являлася! Невже совісті немає?

– А ти не суди! – несподівано жорстко обірвала Лідію подруга. – Звідки тобі знати, що там було між ними? .. Може, не заслужила вона близьких відносин з дочкою … І моя матінка така ж – все дитинство знущалася, зганяла на мені свої невдачі, лупила кожен день тим, що під руку потрапить … Я жити почала тільки тоді, коли з дому втекла в дев’ятнадцять років! .. досі прокидаюся в холодному поту від дитячих кошмарів …

Погані матері теж бувають. І не від хорошого життя люди не спілкуються з батьками роками. Значить, багато «хорошого» матуся доньці зробила, якщо та так себе веде … Люди похилого віку отримують те, що заслужили, тільки і всього. Ти он для своєї матері на все готова, тому що вона ідеальна мати і бабуся. Але буває і по-іншому, запевняю тебе …

Та Лідія все одно вважає, що якою б не була мама, діти все-таки повинні в будь-якому випадку, доглядати батьків в старості. Це низько, зводити рахунки з безпомічними батьками.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.