fbpx

Мама сказала, що буде сидіти з онуком, а я щоб виходила на роботу, бо в нас навіть на хліб грошей не було. Вона стала до нас ходити щодня, з ранку до вечора сиділа з дитиною, готувала та прибирала. Я вирішила запропонувати їй 3 тисячі гривень щомісяця, хоча в душі сподівалася, що вона відмовиться від цього

Зараз усі говорять, що часи вже не ті, що були у нас в молодості і зовсім інші ми самі і наші рідні.

Я своє дитинство і юність згадую з особливим теплом, але шкода, що наші діти вже не побачать того нашого щасливого та цікавого дитинства, воно у них зараз зовсім інше.

Хочу поділитися своєю історією, не можу зрозуміти, чому все так різко змінилося.

Справа в тому, що десь більше року тому мене з декрету покликали на роботу.

На той час мій директор запропонував гарну посаду, поки була вакансія.

Я, звісно, хотіла погодитися, адже жили ми непросто, труднощі мали свої, грошей не вистачало, але синові тоді ще й року не було.

Моя мама погодилася нам з цим допомогти, щоб ми могли вирішити свої проблеми і налагодити своє життя.

Мама сказала, що сидітиме з нашим синочком, а я зможу заробити трохи грошей в цей час.

Я з радістю погодилася, адже нам дійсно навіть на елементарні речі не вистачає грошей, часи були у нас дійсно дуже складні.

Мама стала ходити до нас кожного дня, сиділа у нас з ранку до пізнього вечора.

Вона готувала, прибирала, займалася дитиною.

Я запропонувала своїй мамі щомісяця платити 3 тисячі гривень за це, адже розуміла, що вона дуже багато часу нам приділяє.

Коли я пропонувала мамі цю суму, то глибоко в душі я щиро вірила, що вона таки відмовиться від цих грошей і ні копійки у мене не візьме.

Але вона лише зраділа та погодилася з радістю щомісяця брати у мене гроші.

І ось весь цей час, поки мама сидить з нашою дитиною, ми платимо їй гроші за те, що вона сидить з нашим сином, своїм рідним онуком.

Ніби й нічого недоброго в цьому немає, але ж мама знала, що я не з хорошого життя вийшла на роботу і дитину залишила на неї, але гроші бере спокійно.

Звісно, що, якби я знайшла няню, то мені довелося б платити набагато більше, але все ж, вона рідна людина, могла б зрозуміти.

Ось згадую своє дитинство, мама мене на все літо возила до дідуся і бабусі і 3 місяці вони доглядали за мною.

А зараз моя мама робить це саме, але за гроші.

Ось такі зараз часи.

Чи правильно це?

Мені на старості років її теж за гроші доглядати?

Я не знаю, чи варто на маму ображатися.

Але дуже цікаво, чи є ще хтось, хто платить своїй матері за догляд за рідним онуком?

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page