Найближчих 15 років я про свою маму навіть і не згадувала, чи, краще сказати – вона про мене забула.
Поїхала моя мама в Італію шукати кращої долі. Мені тоді було всього 14 років. Я з батьком залишилася.
Я не хотіла, щоб мама їхала, але мене ніхто не питав. А потім, взагалі, мама захотіла розлучитися з батьком, бо в Італії вона знайшла собі чоловіка.
На цьому наші з мамою стосунки і закінчилися. Всі наступні роки я була з батьком. Мама навіть на моє весілля не приїхала, передала 200 євро, і все.
Мені пощастило, бо я дуже вдало вийшла заміж. Чоловік мій не лише дуже турботливий і хороший, а ще й вміє заробити гроші.
Живемо ми у власному заміському будинку, маємо двох маленьких діток.
Батька свого я теж забрала до себе, він мені дуже і по господарству, і з дітьми допомагає.
Про маму весь цей час нічого не було чути, вона навіть нам не телефонувала, і не намагалася допомогти.
А нещодавно мама знову з’явилася в нашому житті. Приїхала, і відразу мене розшукала.
Мама розповіла, що зараз вона опинилася у скрутному становищі, її італійський чоловік пішов у засвіти, а вона залишилася без нічого, бо діти цього синьойора про це наперед подбали. А вона захворіла, і їй треба лікуватися.
Мама привезла мені 3 тисячі євро, і вирішила, що цього вистачить, щоб налагодити зі мною стосунки.
Вона хоче, щоб я взяла її до себе жити. Та я пояснила, що у нас тепер живе батько, і його я не зможу вигнати.
Тоді мама сказала, що ми маємо впустити її в нашу стару квартиру, хоча добре знала, що до неї вона теж не має ніякого відношення, адже це батькова дошлюбна власність, і зараз там живуть квартиранти.
Гроші ці я не взяла, бо не в них справа. Мама ще довго не могла повірити, що я ось так просто відмовлюся від такої суми.
Ми з чоловіком вирішили, що допоможемо їй в лікуванні, а ті 3 тисячі євро, які вона з собою привезла, нехай використає на оренду житла.
Мама на нас дуже образилася, але я вважаю, що вона не має на що ображатися, адже вона сама вибрала собі таке життя. Ну хіба не так?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube.
Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.
