Мама продала квартиру і розділила гроші між мною та сестрою. А на свої заощадження, які збирала чимало років, просто купила хату в селі і переїхала туди жити.
Ми жили в місті, але щовихідних їздили до мами в село, постійно їй допомагали з дружиною, вона допомагала мамі прати, готувати, а я робив усі чоловічі справи.
Сестра до мами навідувалася рідко, лише на свята, казала, що в неї мала дитина, часу на маму немає. Зате сестра постійно брала консервацію, картоплю, овочі й фрукти у місто.
А тепер мама стала старенька, її потрібно комусь до себе забрати. Я якось почав з сестрою про це розмову, а вона мені спокійно відповіла, що маму вона до себе забрати не може, вона чекає другу дитину.
Сестра вже вирішила за нас обох, що за мамою доглядатиму я, адже у мене дорослі діти.
Я, звісно, від мами не відмовляюся, але вважаю це несправедливим, адже сестра гроші за квартиру взяла, та й від маминої хати вона не відмовляється, а от від мами відмовилася, на жаль.
Не знаю, як бути далі, але дуже вдячний своїй дружині, що вона хоче забрати маму до нас і готова доглядати чужу людину, не зважаючи на те, що в неї є рідна донька.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
