Моя мама завжди і на все мала власну думку. Тому стосунки з нею ніколи не були простими. Я в основному жила з бабусею, маминою мамою. А коли її не стало, її квартира залишилася мені у спадок.
Мама не стала оскаржувати її рішення, бо знала про нього ще за життя бабусі. Хоч ми з матір’ю знову стали спілкуватися, назад до неї я переїжджати не стала. П’ять років ми жили в мирі та злагоді.
Я вийшла заміж, ми з чоловіком почали жити в моїй квартирі. Його батьки в якості весільного подарунка погодилися оплатити повний ремонт моєї двушки, але поки гроші лежать, ми їх не чіпали ще. То одне, то інше – весь час щось заважало починати.
Я вже дивилася варіанти ремонту, підбирала шпалери, підлоги, світильники та інше, мама активно в цьому брала участь, ми з нею часто ходили по магазинах і придивлялися до товарів. Але наш ремонт відкладався, а мама сказала, що вона надихнулася усіма цими походами по магазинах, тому тепер вона теж хоче ремонт.
В квартирі мами ремонт був три роки назад, тому я не бачила необхідності ще щось в ній робити. Але переконувати я її тоді не стала. Мама взяла кредит і зробила ремонт у себе ще раз.
Але щастя тривало до тих пір, поки мама не зрозуміла, що платежі по кредиту забирають пристойну частину бюджету, а на решту грошей жити стає некомфортно. Ми з чоловіком допомогти грошима не могли, бо оплачували кредит за машину. Свої виплати ми ще витягали, а от допомагати мамі вже не виходило.
Тоді мама придумала вихід і прийшла до мене на розмову. Вона запропонувала нам з чоловіком тимчасово перебратися до неї, а свою квартиру здати. Тоді зі здачі квартири ми зможемо їй допомагати, оплачуючи частину кредиту, і на свої виплати теж залишиться.
Я задумалась. Жити з мамою не хотілося, це факт. Але її ідея з приводу здачі квартири була непогана. У нас з чоловіком буде залишатися більше грошей, тому ми зможемо свій кредит погасити достроково. А квартиру не шкода, все одно там робити капітальний ремонт, так що не страшно, якщо квартиранти її зіпсують.
Я порадилася з чоловіком. Він від перспективи жити з тещею під одним дахом теж в захват не прийшов, але визнав мою правоту, це непоганий варіант швидше закрити кредит. Загалом, до мами ми переїхали, мешканців в свою квартиру пустили. Перший час все було нормально.
А потім мама почала вести себе як завжди. Могла спокійно увійти в нашу кімнату, тому що їй там щось потрібно було взяти. Почала рахувати, що ми витрачаємо занадто багато води, хоча половину комуналки ми оплачували. По телефону розмовляла так голосно, що ми аж прокидалися. У неї був аргумент – вона в цьому домі господиня.
Я сподівалася, що мама усвідомлює, що це не ми до неї напросилися, а вона нас покликала. Але цього не сталося. Тоді я зателефонувала мешканцям, щоб вони протягом місяця підшукували собі новий варіант. Ми ж з чоловіком зібрали речі і переїхали тимчасово до свекрів.
Само собою грошей мама за той місяць майже не отримала, ми розплатилися за минулий місяць і все. Тепер мама на нас ображається, вважає, що ми залишили її в складний для неї період.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
