Коли я інколи жалілася мамі на неприємності, вона завжди казала мені:
– Я не знаю всіх подробиць, але можу допомогти тобі дверима…
Почувши це вперше, я знітилася…
Але мама пояснила:
– У твоєму житті може статися що завгодно, але не може статися одного: того, щоб я не відчинила тобі дверей…
Отже в будь-яку мить, якщо стомишся, не захочеш продовжувати чогось, вирішиш створити революцію, втратиш, розчаруєшся, захворієш, матимеш рацію чи ні, і виникне думка – що робити і куди йти, то іди додому…
До мене…
Я обіцяю не задавати питань…
Але обіцяю м’яку постіль, смачну їжу для тіла і для душі, кішку під бік, і далі за запитом…
Щастя – це просто, друзі…
Це просто знати, що десь є той, хто допоможе тобі дверима…
Автор Ліля Град
Читайте також: Дороги Господні – непередбачувані, або як син моєї сестри став для мене порятунком
