Ці зимові свята стали переломними в житті нашої родини, бо нарешті мама повернулася додому з заробітків.
А ще, вона вирішила влаштувати своє особисте життя, і я переконана, що мама має на це повне право.
Мені 40 років, у мене є сім’я, двоє дітей.
Моїй молодшій сестрі Мар’яні 37 років, у неї є син, якого вона ростить без чоловіка.
Сестра давно розлучена, не щастить їй ні у коханні, ні у роботі.
Добре, що хоч весь цей час їй допомагає наша мама, і сестра вже дуже до цього звикла.
Взагалі, мама дуже підтримує нас обох, навіть не знаю, що б ми без неї робили.
Вже 15 років мама на заробітках, поїхала, як тільки молодшу доньку заміж видала, а я на той час лише народила дитину.
Тоді багато жінок з нашого села поїхали, мама була однією із перших.
За ці роки вона непогано заробила, але майже всі гроші віддавала нам.
Правда, останні чотири роки грошей вона нам не давала, казала, що хоче зробити сюрприз.
Так склалося, що мама приїжджала у відпустку лише влітку, тому багато років ми святкували Різдво без неї.
А в цьому році мама приїхала в середині грудня і покликала нас всіх до себе ввечері 24 грудня.
За багато років проживання в Італії вона звикла святкувати Різдво 25 грудня.
Мама сама зібрала святковий стіл, ми раділи, що можемо з нею вперше за довгий час відсвяткувати Святий Вечір разом.
Зібралася вся наша родина, і тут мама повідомила нам, що більше в Італію не планує повертатися.
Вона вирішила, що відсвяткує своє 65-річчя вдома і… вийде заміж.
А за гроші, які вона відкладала, купить собі квартиру, щоб жити з своїм чоловіком окремо.
Новина нас обох з сестрою дійсно збентежила, ми відразу запитали, хто її обранець.
Ним виявився давній знайомий мами, виявляється, вони вже не один рік спілкуються, а тепер вирішили з’їхатися і навіть офіційно оформити стосунки.
Ми були дуже здивовані, тут не один сюрприз, а цілих три.
Я раділа за маму, адже вона як ніхто інший заслуговує на щастя, вона ж всі ці роки лише для нас і жила, не думаючи про себе.
А от моя сестра засмутилася, і не стала приховувати цього.
Справа в тому, що вона і далі сподівалася, що мама буде їй допомагати, адже роботи Зоряна так і не знайшла.
А тепер, якщо мама залишиться вдома, доведеться нам її підтримувати матеріально.
Мар’яна до цього не готова, роботи у неї немає, а тепер вона буде змушена її шукати.
Розчарування сестри помітив її син-підліток, який напівжартома сказав, мовляв, мамо, не сумуй, бабуся повернулася, а ти тепер можеш їхати в Італію замість неї…
А що, ідея не погана, чи не так?
Але моя сестра навряд чи на таке погодиться, бо вона працювати не звикла, а в Італії гроші заробляються важкою працею.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- На саме Різдво я мала одного дивного гостя, ніколи б не подумала, що ще колись побачу його, а він взяв, і сам прийшов. Це був мій колишній чоловік Степан, він постарів за всі ці роки, але я відразу його впізнала. Виявилося, що сімейне життя на чужині у нього не склалося, дружина все майно забрала собі, залишивши його без нічого. І тут Степан згадав про сина, хтось розповів йому і про мій будинок
- Я вийшла заміж доволі пізно, аж в 36 років, і тепер вже сумніваюся, чи правильно я зробила. Всі важливі рішення чоловік приймає разом з своє мамою, моєї думки ніхто не питає, а мені все це не подобається, не про таке сімейне життя я мріяла
- На Йордан, 19 січня, я сама сиділа вдома, бо донька з зятем кудись пішли в гості, а про мій день народження вони забули. Але ввечері приїхав мій син, з дружиною та онуками, щоб мене привітати з ювілеєм. Він побачив, що я засмучена, і відразу зрозумів в чому справа. Іван не ображається, що за 11 років, поки я була на заробітках, я все доньці висилала. Син пропонує мені до нього переїхати, щоб не бути тут зайвою
- Коли мами не стало, татові було всього 55 років. Він сумував за нею, нічого не хотів робити, обійстя заросло бур’янами. А потім до нього стала ходити сусідка, тітка Тамара підмовляла батька, щоб він перебрався до неї. Тато мене не слухав, а зробив, як сказала вона
- У нас з чоловіком виникли фінансові труднощі, нам були потрібні кошти. У мого брата гроші були, і ми з чоловіком пішли до нього в надії, що він нам позичить необхідну суму, але брат відмовив. Він сказав, що мені одній віддав би ці гроші навіть просто так, але Валерію він навіть в борг їх не дасть. Тоді я взяла кредит, і тепер я про це дуже шкодую