fbpx

Мама почала мало не щодня бувати у молодих, тому що сестра якось різко перестала з усім справлятися. Батько бурчав, коли мама черговий раз збиралася до Люби. Не знаю, що мати там робила, що там відбувалося у сестри, але до моменту народження дитини Любин чоловік з’їхав до батьків. А коли народилася внучка, мама у сестри майже оселилася і ще й мені дорікала, чому я не допомагаю сестрі

Нас в сім’ї двоє – я і моя сестра Люба. Мама вважає мене егоїсткою, бо я посміла витратити свої ж гроші на себе, а не віддати їх сестрі. Але я вважаю, що нічого сестрі не винна. Єдиний, хто мене підтримує в цьому, це тато.

Мені 20 років, я вчуся і підробляю, намагаючись не брати гроші у батьків, тому що їм і так є кому вічно допомагати. Моїй сестрі і її дитині, моїй племінниці. Любочка у нас завжди була бідненька, нещасна і обділена долею. Принаймні, саме так бачила ситуацію мама. Насправді ж, сестра просто скиглійка, яка з ранніх років зрозуміла, що саме ниттям можна домогтися свого.

У школі вона нила, що низькі оцінки у неї через поганих вчителів. Мама відразу ж бігла розбиратися, в результаті вчителям набридло щось пояснювати і вони просто натягали сестрі оцінки, щоб звільнитися від вічно ниючої Люби і нашої матері.

В університет на бюджет вона, зрозуміло, не поступила, хоча мама була впевнена, що вже Любочка точно з цим впорається. Не склалося. Вчили сестру на платному. Мама продовжувала бігати тепер уже по викладачах. Всі іспити вона брала змором. Мені здається, колектив вузу перехрестився, коли Люба покинула їх навчальний заклад.

Працювати сестру влаштували до мами на роботу. Вона економіст на підприємстві, Люба почала працювати з нею в одному відділі. Звичайно, бідна дівчинка не переробляла, мама б не дозволила.

Ми з батьком дивилися на весь цей цирк і не знали, що робити. Тато ще в шкільні роки Любки намагався якось переломити ситуацію, але все вилилося в такий масштабний концерт зі сльозами, що він махнув рукою і більше в їхні справи не втручався.

Для мене стало великим сюрпризом, коли сестра вирішила виходити заміж. Вона симпатична, годі й казати, але через особливості характеру з протилежною статтю у неї не клеїлося. А тут – заміжжя. Але за сестру я пораділа, вона навіть якось посвіжішала, очі заблищали, навіть нити перестала. Он, думаю, що любов з людьми робить!

Весілля зіграли як годиться, з машинами, фатою, рестораном та іншими атрибутами. Нареченим виявився один з працівників заводу. Хлопець симпатичний, з гумором, на сестру дивився закоханими очима. Гарна пара.

Жити вони почали у чоловіка, у нього була своя квартира. Начебто нормально жили. Ми з сестрою не надто спілкувалися, але мама не скаржилася. Потім Люба всіх ощасливила новиною, що вона чекає дитину.

Мама почала мало не щодня бувати у молодих, тому що сестра якось різко перестала з усім справлятися. Батько бурчав, коли мама черговий раз збиралася до Люби.

– Що вона там в чотири місяці сама зробити не може? Чого ти туди прешся, нехай самі живуть!

– Багато ти розумієш! – виправдовувалася мама і бігла до дочки.

Не знаю, що мати там робила, що там відбувалося у сестри, але до моменту народження дитини Любин чоловік з’їхав до батьків. А коли народилася внучка, мама у сестри майже оселилася і ще й мені дорікала, чому я не допомагаю сестрі.

Але до Люби я заходила кілька разів, приносила фрукти і сорочечки, які купила в подарунок. Люба з втомленим виглядом сиділа на кріслі, мама шурхотіла по квартирі, а дитина спала.

Через півтора місяці батько розлютився, поговорив з зятем, прийшов до сестри, за руку витягнув звідти маму і повернув на місце чоловіка сестри. Мама намагалася обурюватися, але батько сказав, що якщо вона не перестане, він з нею розлучиться.

– Ви ж чоловіка з рідного дому виселили! Тобі зайнятися нічим? Я тобі знайду роботу! Ще раз туди без запрошення зятя сунешся, нарікай на себе!

Лаявся батько рідко, тому маму пройняло. Вештатися до сестри вона перестала, але постійно висіла з нею на телефоні.

На жаль, татове втручання шлюб не врятувало, і сім’я сестри розпалася. Її чоловік благородно залишив Любу в квартирі з дитиною, а сам з’їхав. На скільки я знаю, він допомагав сестрі грошима, але їй, звичайно ж, не вистачало.

Відтоді сестра повернулася в звичне амплуа бідолахи і вимагала до себе підвищеної уваги. Хоча, здавалося б, куди вже більше. І тут я зібралася у відпустку.

Я, як уже говорила, намагалася підробляти і відкладала на відпустку. Ми з друзями давно планували з’їздити на море. Поїздку запланували на кінець червня. Заздалегідь купили квитки, забронювали готель.

Мої збори помітила мама. Поцікавившись, куди це я зібралася, вона аж сіла, коли я сказала, що лечу в відпустку.

– В яку відпустку, а за які це гроші? – насупилася мама.

Я відповіла, що заробила і відклала на поїздку. Але її ця відповідь не задовольнила. Мені заявили, що я егоїстка. Типу, рідна сестра з дитиною не мають за що собі їсти купити, а я по відпустках роз’їжджаю!

– Якщо є зайві гроші, віддала б сестрі! Вона одна дитину виховує, їй кожна копієчка потрібна! Не думала, що виростила таку безсердечну дочку!

Нічого дивного. Любочка нещасна, їй треба, а я собі ще зароблю. Дістала мене ця однобока мамина політика. Злітаю у відпустку, а потім з’їду на квартиру, тато обіцяв перший час допомогти з грошима. Якщо мама дізнається, що він допоміг не Любі, а мені, знов буде чергова сцена. Але мені вже все це дуже набридло, нехай буде, що буде, я не зобов’язана все життя про сестру думати.

Фото ілюстративне – passion.

You cannot copy content of this page