Зараз мені 29 років і я мама двох маленьких діток – дівчинки і хлопчика. У декреті я вже 5 років і весь цей час єдиним годувальником у нашій сім’ї є чоловік. Живемо ми в невеликому місті, з маленькими зарплатами, де проблематично знайти підробіток або більш високооплачуване робоче місце. Хоча чоловік приносить всю зарплату додому, для родини цих грошей завжди виявляється мало. Нам доводиться добре економити, щоб ні в кого нічого не позичати, і щоб на все вистачало.
Я багато років не купувала собі якісь красиві речі, не кажучи вже про похід у ресторан або поїздці у відпустку. Для мене купити косметику по акції – це вже велика радість, адже кожна жінка любить такі дрібнички та хоче гарно виглядати.
Мій чоловік працює з одним вихідним в тиждень і постійно ходить втомлений, щоб допомогти мені вдома у нього вже сил немає, і я його добре розумію, хоча мені теж зараз самій непросто. З дітьми чоловік не допомагає взагалі. Все, що в нас виходить заощадити і відкласти, рано чи пізно витрачається на іграшки для дітей, аптеки, або нові речі для них. Я намагалася якийсь час працювати на дому – закінчила курси з макіяжу і зачісок, але діти завжди заважали приймати клієнтів, і мені довелося це кинути і цю справу.
Найприкріше в цій ситуації – що моя мама дуже добре знає про те, яке у нас важке матеріальне становище і повністю це ігнорує. Все, що внуки від неї бачать – це подарунки-дрібнички і солодощі до чаю. Вона тільки кілька разів допомагала нам – оплатила недорогу коляску, коли у нас з’явилася друга дитина, і допомогла зробити простенький ремонт в нашій квартирі. Єдина реакція мами на всі мої скарги: «Ти знала на що йшла. Мені, свого часу, теж було важко тягнути трьох дітей, але я впоралася, і ти впораєшся».
Мама вважає мене справжньою ледаркою. Каже, що я весь час відпочиваю, що при бажанні я могла б віддати дітей в садок, хоча молодшій моїй дитині всього півтора року і вона хвороблива. Докоряє мені у виборі чоловіка – мовляв, у нього навіть вищої освіти немає, і я знала, що він безперспективний роботяга, який багато не заробить. Крім цього, після першої дитини, моя мама часто просила у мене добре подумати, чи потрібна нам друга дитина. І вмовляла мене повернутися до роботи.
Я, чесно кажучи, розумію, що частка правди в її словах є – у нас дійсно завжди було не дуже хороше фінансове становище, але ж люди і в гірших ситуаціях ростять діток. Моя мама витрачає всі свої гроші на відпустки, покупки, відпочинок, а іноді навіть на косметичні процедури. З іншими онуками ситуація така ж – вони від неї отримують тільки якісь іграшки і квитки на розваги, але мої брати більш забезпечені і їх сім’ї в допомозі мами потреби не мають.
Я не розумію, як можна не допомагати своїй рідній дочці, яка знаходиться у важкій життєвій ситуації, і як можна в її віці так бездумно спускати великі суми на дрібниці. Невже вона не розуміє, що коли у неї почнуться проблеми з самопочуттям в старості, брати і їхні дружини навряд чи стануть сидіти з нею і допомагати мамі доведеться саме мені.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – pixabay.
