Мама напросилася жити до нас з дружиною, дуже хотіла, щоб ми її до себе забрали, бо в нас великий будинок. Я дуже не хотів, але бачив вже, що сама вона не справляється, здоров’я зовсім не має. А одного разу повертаюся додому і бачу в дружині заплакані очі. Олена довго не хотіла розповідати, що сталося

Після нашого одруження ми з дружиною моєю Оленою стали жити за містом в приватному будинку.

На той момент моя мати переїхала з міської квартири до нас.

Я у мами дуже пізня дитина, одружився вже коли мені було за 30 давно, тому мама моя вже на той час була зовсім немолодою.

Але стосунки між нами і моєю мамою, на жаль, не склалися, хоча я з нею завжди ладнав і труднощів ніколи не виникало.

Щиро кажучи, зовсім не розумію, чому вона змінилася так. Невже вік дався в знаки, або ще щось?

Останнім часом спільного проживання в нашому домі, мама продовжувала залишатися вічно нами незадоволеною.

Негатив постійно сочився на наші голови.

Після чергового незрозумілого звинувачення на мою адресу, я постарався звести всі контакти з матір’ю до мінімуму.

Приходжу з роботи, відразу йду до дружини, скажу мамі пару слів, розпитаю, як самопочуття її, на тому й все.

Тоді вона переключилася на Олену.

Мама стала постійно повчати мою дружину з будь-якої, навіть найменшої дрібниці.

Я ввічливо попросив маму, щоб вона припинила повчати мою дружину, адже навіть мені не подобається чути подібне.

Олена мало жаліється мені на маму мою, адже розуміє, що вона вже й немолода давно, здоров’я її підводить і більше у неї нікого немає, а я її єдиний син.

Крім мене, її просто нікому доглядати. Тому, виходить, ситуація у нас безвихідна якась.

Якось я повернувся з роботи, було це тиждень тому, а Олена видно, що плакала.

Звісно, вона мені нічого не сказала, та я все зрозумів і вирішив, що далі так бути не може.

Я пішов сам в кімнату до мами своєї, щоб серйозно з нею поговорити.

Виявляється, що мама посуд помила, але він був трохи брудний і Олена поклала його знову в пусодомийку.

Мама, як побачила, то стала докоряти невістці, що та не цінує працюю її і намагається вижити вже навіть з кухні.

Але я мамі пояснив, що якщо вона не може гарно помити тарілки, то й не потрібно, її ніхто не просить про це, і ніколи не докоряє, у нас є посудомийка.

А якщо вона ще буде постійно незадоволена ходити і повчати дружину мою, то я просто відвезу її назад додому і не подивлюся на її вік.

Я сказав, що розуміє свою дружину і їсти з брудних тарілок не збираюся.

А мама образилася і досі ні зі мною, ні з Оленою не розмовляє. Ще й родину всю обдзвонила, що я виганаю її з будинку свого.

Але що я сказав не так? Я не розумію, чому мама такою стала.

Невже вона не розуміє, що псує нам життя? Невже я сказав щось не так?

Фото ілюстративне.