Мені 35 років, ми з мамою і дочкою-п’ятикласницею живемо в столиці, в невеликій двокімнатній квартирі. В матеріальному плані у нас все дуже і дуже скромно. Я розлучилася більше десяти років тому, аліменти отримую, але вони дуже мізерні. Я працюю, але зарплата у мене невелика.
Мама на пенсії, здоров’я останнім часом у неї не дуже, все більше грошей іде на лікування. Дочка росте, хочеться для неї і те, і це. От на осінь треба якісне взуття купити. На море хотіла б дитину вивезти хоч разочок за дванадцять років, але для мене це все поки тільки мрії.
Нам нелегко, але я вважаю, що ситуація у нас не найгірша – все ж квартира у нас своя власна, боргів немає. Мама у мене просто віртуоз економії! Товари зі знижками купує, готує сама, пече. Ми нормально харчуємося, одягнені, все необхідне є. Люди живуть ще гірше, і нічого.
У мене є ще одна квартира у власності, дісталася вона мені п’ять років тому у спадок від тітки. Правда, знаходиться вона в далекій провінції. Квартира стоїть порожня, я плачу за неї комуналку, віддаючи кожен місяць відчутну для свого бюджету суму.
– Слухай, ну ти хоч в оренду б її здала! – каже мені подруга. – За квартплату! І то добре!
Але я не хочу її здавати, клопоту і збитків від цього буде більше, ніж користі. Знаю, про що говорю – був досвід. Спочатку я дійсно здала квартиру, але коли побачила, в якому вона була стані після квартирантів, вирішила, що більше нікого в неї не пущу. Ліквідувавши ці невдалі наслідки своєї підприємницької діяльності, я зареклася повторювати експеримент. Я просто відключила в квартирі світло і воду, замкнула її на замок і поїхала до себе.
– Я все одно не розумію! – каже Вікторія подруга. – Навіщо ти тримаєш цю квартиру? Продай! Отримаєш гроші, зможеш покращити своє життя. Відпочити з’їздити нормально, дитину вивезеш на море. Ремонт зробиш в своїй квартирі, в якій зараз живете.
Але цей варіант мені зараз теж не підходить – продати квартиру і гроші проїсти. Гроші розлетяться миттю, не встигнеш і зрозуміти, куди. Зараз у мене квартира – це актив. Потім, може, доньці як старт дістанеться. Продати нескладно – як потім купувати? Але ж час летить, років через десять постане житлове питання.
Мама теж підтримує думку моєї подруги, що квартиру треба продавати і зараз за рахунок цього покращити якість нашого життя, але я поки тримаюся, нічого не продаю. Не знаю, хто з нас має рацію, час покаже.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Популярні статті
- Коли батьків моєї подруги Марини не стало, сестра швиденько їх квартиру оформила на себе. Відтоді Марині дуже важко жилося, чоловік щодня докоряв їй за це. А якось він занедужав і Марина набрала сестру
- Мій чоловік вислав з Америки велику суму грошей і сказав порівну поділити між дітьми. Та я вирішила, що доньці потрібніше, тому сину дала лише невелику частину. Через кілька років чоловік повернувся додому і тепер я не знаю, що я маю йому сказати
- Якось ввечері свекруха прийшла до нас з чоловіком і сказала, що в них зі свекром є чимала сума грошей, вони багато років відкладали її. Я ніколи не очікувала, що вона про таке зізнається, але те, що вона сказала далі, ще більше спантеличило мене
- Моя мама рік тому вийшла на пенсію, і відтоді їй не вистачає грошей. Щосуботи мама приходить до нас в гості, і потім ми разом йдемо в торговий центр купувати все необхідне. Такий похід в супермаркет щотижня мені обходиться мінімум півтори тисячі гривень, виходить, що в місяць я на свою маму витрачаю щонайменше 6 тисяч, і мій чоловік проти цього
- Два роки тому моя рідна сестра купила земельну ділянку в нашому селі, захотіли вони з чоловіком будуватися. Грошей у них трохи було спочатку, тому скоро фундамент звели і стіни почали гнати. Згодом Оксана стала бігати до мене щодня, її чоловік постійно щось просив у мого Миколи. Не було й дня, щоб вони не з’являлися на нашому подвір’ї, або не телефонували нам. Я тоді ще не знала, чим все це закінчиться