Мене звати Тетяна. Я заміжня вже сім років, у нас з чоловіком росте дочка. Живемо ми у власній квартирі, за яку ще виплачуємо кредит. Все у нас добре, якби не моя мама і її примхи.
У мами є дача, повноцінний житловий будинок з садом і городом. Роботи там завжди дуже багато, ось, мама хоче, щоб мій чоловік приїжджав на дачу і допомагав їй.
Віктор працює на двох роботах і не хоче цього робити. У свій єдиний вихідний – в неділю, він хоче нормально відпочивати, а не мчати на дачу до своєї тещі. І я його розумію. Мій чоловік працює на двох роботах, щоб платити кредит за нашу квартиру і щоб ми могли добре жити.
А нещодавно мама надумала побудувати на дачі у себе альтанку. Мовляв, це буде просто чудово: і Настя зможе там гуляти, і ми зможемо там сидіти. Я з цим згодна.
Мама замовила все потрібні матеріали, знайшла будівельників, які повинні були побудувати альтанку. Але була одна проблема: будматеріали повинні були привезти в неділю, а вантажники коштували дуже дорого. У мами грошей вже не було. Ось вона і попросила мене, щоб я попросила Віктора приїхати до неї в неділю і розвантажити все. Я знала, що буде важко чоловіка вмовити, але Віктор взагалі відмовився це робити.
Залишити одну в цій ситуації маму я не могла. Довелося нам удвох з нею все зробити. Мама була дуже незадоволена і дуже сильно лаялася на Віктора. Мовляв, чому він у мене такий поганий? Чому він не хоче зробити так, щоб його дочці було добре на дачі у бабусі?
Я намагалася пояснити мамі, що Віктор дуже втомлюється. Але вона нічого навіть слухати не хоче. Мама дуже любить свою дачу. Вона тільки зиму проводить в місті, а весь інший час проводить на дачі.
Взимку вона часто приходить до нас і допомагає мені з донькою, а влітку вона взагалі забирає її з собою на дачу. На дачі у мами і, правда, дуже добре. Поруч ліс, свіже повітря, тихо. Та й на дачній ділянці все своє: свіже, без нітратів. Але ж, щоб щось виросло, треба працювати на землі. А Віктор не хоче навіть приїжджати на дачу. А в своєму будинку без чоловіка дуже важко. Вічно треба щось полагодити або землю скопати.
Ось і мають претензії один до одного теща і зять. А найгірше мені: я, виходить, як би між ними двома перебуваю.
– Овочі та фрукти я і в магазині купити можу. Не потрібна мені ваша дача! Я там нічого робити не буду! – категорично заявив мені мій чоловік.
А мама постійно скаржиться мені на те, що мій чоловік нам не хоче допомагати. Ось що мені робити? Я просто не знаю, як краще вчинити в такій ситуації.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
