fbpx
Життєві історії
Мама моя зайняла в квартирі аж дві кімнати. У цих двох кімнатах у неї чотири шафи, забиті старим одягом. Пропоную позбутися хоча б від однієї шафи – мама не погоджується. Я спробувала трохи прибрати в квартирі і викинути деякі речі, до яких ніхто не брався років 20, але мама тут же поставила мене на місце. Сказала, що поки вона господиня, я не маю права нічого викидати

Я вийшла заміж, але моє сімейне життя не склалося. Після розлучення ми з шестирічною донькою повернулися жити до моєї мами, так як іншого виходу у мене не було. На відміну від деяких щасливиць, чоловік не залишив мені житла, а виставив з дому з однією валізою.

Власне, квартира була його батька. Сам він теж нічого в своєму житті не заробив. Але за великим рахунком колишній чоловік мені нічого не винен, запропонувати мені він нічого не може, бо сам нічого не має.

У моєї мами трикімнатна квартира, яку вона отримала ще в радянські часи. Я вже тоді народилася, тому маю повне право на свої метри – держава видала їх і на мене. Я у мами єдина донька, батька теж давно немає, то ж мама вже кілька років сама розкошує у своїй трикімнатній квартирі.

Після нашого з донькою повернення ми в’їхали в мою колишню кімнату, яку мама під час моєї відсутності здавала студенткам. Я зробила ремонт, купила меблі. Але, самі розумієте, одна кімната для двох осіб це дуже тісно. У нас там стоїть шафа, стіл, комод і ліжко. Ліжко одне для нас з донькою. Для двох ліжок просто немає місця!

Мама моя живе в двох кімнатах. Вони прохідні – одна спальня і зал з балконом. У цих двох кімнатах у неї чотири шафи, забиті старим одягом. Пропоную позбутися хоча б від однієї шафи – мама не погоджується. Я спробувала трохи прибрати в квартирі і викинути деякі речі, до яких ніхто не брався років 20, але мама тут же поставила мене на місце. Сказала, що поки вона господиня, я не маю права нічого викидати.

Останнім часом у мене з’явилася думка поговорити з мамою, щоб ми помінялися кімнатами. Вона може в’їхати в мою з ремонтом, а ми займемо її дві кімнати. Звичайно, всі меблі доведеться викидати і робити повний ремонт. Тому що під килимами на стінах твориться щось неймовірне.

Ось тільки не знаю, як мені це мамі запропонувати, адже їй доведеться розлучитися зі своїм мотлохом. Швидше за все я не буду поспішати з цим рішенням. Потрібно ще зібрати пристойну суму на ремонт. Інакше в цих кімнатах жити неможливо!

Мене дивує той факт, чому мама сама не бачить того, що їй одній забагато аж двох кімнат, в той час як ми з донькою тулимося в одній. Інша на її місці вже давно б сама запропонувала помінятися, а моя не просто мовчить, та ще й забороняє будь-що чіпати. І як так жити, я не знаю. На мої зауваження у мами завжди одна відповідь – треба було триматися свого чоловіка. А якщо прийшла до мене – живи за моїми законами…

Фото ілюстративне – yablor.

You cannot copy content of this page