fbpx
Життєві історії
Мама моя цього літа їздила в санаторій, була там довго, гарно відпочила. А потім нам з чоловіком дала купу квитанцій. Виявляється, вона багато місяців не платила за квартиру, сказала, що тепер ми платитимемо за неї комунальні, адже її квартира все одно дістанеться мені

Десь рік тому моя мама вийшла на пенсію. Вона, коли ще сама працювала, то заробляла досить таки непогано. Але вона така людина, що дбала лише про себе. Моя мама гарно одягалася, купувала завжди досить дорогі та якісні продукти, на інших і не дивилася ніколи. Могла і в кафе зі знайомими піти, і щороку в санаторії їздила, не шкодуючи грошей для себе.

А потім сказала, що на пенсію одну жити важко, побачила велику різницю, тому за комунальні вона платити не буде.

Мама щоразу стала мені пояснювати, що квартира, в якій вона живе – невелика, однокімнатна. Рано чи пізно вона все одно дістанеться лише мені, адже більше нікому. Тому ми з чоловіком і маємо оплачувати її комунальні.

Я навіть не знала, як про це сказати Павлові, бо ледь самі справляємося. У нас двоє дітей, і заробляємо ми не так вже й багато.

Я відразу сказала мамі, що, можливо, якусь частину ми й сплачуватимемо, коли їй зовсім важко буде, але не все, бо в нас немає такої можливості. Ми можемо лише трохи їй допомагати. Але вона вирішила все за нас.

Цього літа наша мама, не дивлячись на важку ситуацію в Україні, коли багато людей економлять кожну копійку, поїхала в санаторій, витратила всі гроші.

Я, щиро кажучи, думала, що вона хоч щось платить за квартиру.

Та нещодавно ми прийшли в гості до неї, а вона поклала на стіл квитанції. Виявилося, що вона багато місяців не платила за квартиру.

Чоловік встав, взяв ті папірці і сказав, що нам вже пора.

Коли ми прийшли додому, стали думати з Павлом, що нам робити. У мами вже дуже великий борг, вона багато місяців не платила і не говорила мені нічого.

Мій чоловік взагалі дуже здивований та розчарований, каже у нього теж батьки пенсіонери. Економлять правда, як можуть, але живуть і ні в кого нічого не просять, бо знають, що дітям зараз теж не легко.

Я вже й не знаю, як бути. Мені неприємно таке відношення мами, я розумію, що вона вже немолода людина, але це занадто.

Я вже думала не платити той борг, адже нам зараз так важко, самим грошей не вистачає. Але й маму шкода, вона точно вже його сама не осилить таку велику суму з пенсії однієї. Та й квартиру шкода, не хочеться втрачати свого єдиного спадку.

Я зараз дуже заплуталася і виходу поки не бачу. Що ж робити: платити чи ні?

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page