Мама моя 3 роки була в Португалії на заробітках, в кінці літа повернулася в село. А тиждень тому, коли ми повечеряли і мій чоловік з дитям пішли дивитися телевізор, мама сказала, що хоче хату купити в нашому селі за 12 тисяч доларів. Люди виїжджають за кордон, продають недорого, мамі вона сподобалася дуже. Я була здивована такою новиною, а коли дізналася причину, то зовсім засмутилася

У нас в батьків є двоє доньок – я і моя рідна сестра Галина.

Галина старша за мене на 7 років, вона першою вийшла заміж і першою подалася жити в місто.

Вони там з чоловіком орендували квартиру. Спочатку добре жилося, адже вони обоє мали гарну роботу, обоє отримували хорошу зарплатню. На життя їм завжди вистачало, відпочивати часто могли їздити, купували путівки за кордон, ще й відкласти якусь копійку могли.

А потім у них, одне за одним, з’явилося троє дітей.

Звісно, що життя їх дуже змінилося, адже працював один чоловік і, хоча, моя сестра працювала бухгалтером і вдома могла підробляти, та заробляла не багато, адже клієнтів чомусь мало було. Як кажуть люди, потрібно мати щастя на все.

Чоловік Галини багато працював, а вона весь свій час присвячувала дому та дітям.

Загалом важко було їй з дітьми, хоча вони обоє з чоловіком дуже старалися.

А я, коли вийшла заміж, стала жити зі своїм чоловіком з батьками в нашому селі, хата була велика, тато сам її збудував, простора, місця вистачало на всіх.

Згодом і у мене донька з’явилася, жили ми всі в добрі та злагоді, добре було усім.

Галина до нас зрідка приїжджала, а коли провідувала нас, то батьки їй лише пакували великі сумки з домашніми продуктами, адже в них діти, грошей немає, їм важко живеться, тому сім’ї Галини більше треба.

Скільки я пам’ятаю, батьки постійно допомагали сестрі, шкодували Галину, адже там троє онуків, ще й житла свого немає і зятя шкодували, адже трудиться бідний для всіх.

А коли тата не стало, мама вирішила до своєї сестри поїхати за кордон, трохи грошей заробити, бо важко жилося бачила нам усім.

Мама 3 роки працювала в Португалії.

Гроші вона складала, а іноді передавала трохи євро мені і сестрі в рівних долях для внуків.

А в кінці цього літа повернулася додому, важко каже вже їй на чужині, краще вдома сидіти і хліб їсти, ніж за кордоном так важко працювати в її роки.

А тиждень тому мама мене покликала на розмову. Ми якраз повечеряли всі, чоловік з дитиною пішли дивитися телевізор, а ми з мамою взялися прибирати і каже вона мені:

– Хочу нашій Галині хату купити в селі. Важко їй з тими дітьми в місті. Зять такий вироблений, хоч і молодий, зовсім сил немає і донька моя з тими трьома дітьми зовсім змарніла. Хочу, щоб вони з нами в селі жили, їм тут буде краще і легше. А тобі, доню, наша хата дістанеться, вона велика, простора, і я тут віку з вами доживатиму. Зараз часи важкі, спати не можу, так шкода мені ту Галину. Ти не ображайся на мене. В тебе теж дитина є, як виросте, ти колись зрозумієш мене.

Для мене ця новина була, як сніг на голову в ясний день. Як так? Чому Галина мамі дорожча? Хіба справедливо це?

Мама завжди її шкодувала, бо в неї троє дітей, їм важко. А як же я?

Я маму доглядати буду і це вже всім відомо, всі про це знають заздалегідь. Але чомусь сестрі має бути окрема хата зараз, а мені колись потім, коли маму доглядатиму я.

Я люблю своїх рідних, але відчуття несправедливості не покидає мене, гіркий присмак залишився на душі.

Чоловік мій нічого не має проти мами, каже мені. що це її гроші і вона вже робить з ними все, що вважає за потрібне, адже важкою працею заробила їх. Чоловік лише радить мені не мовчати, якщо це турбує мене, а поговорити з мамою відверто і розставити всі крапки над і.

Та я не знаю, як мені розмову почати з мамою, знаю, що вона образиться на мене. Але й образливо мені. Чому вона лише про сестру думає, хоча Галина ніколи не має і не матиме часу на неї, мама прекрасно знає, що я доглядатиму її і сприймає це, як належне, бо я з нею живу.

Мама каже, що хату знайшла недорогу. Люди за кордон виїжджають і продають гарну хатину недалеко від нас за 12 тисяч доларів і мама хоче їх подарувати сестрі.

Я знаю, що ця образа сидітиме в мені до кінця життя. Як правильно зробити? Хіба мама права?

Фото ілюстративне.

Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube.

Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.

You cannot copy content of this page