Мама мого чоловіка завжди сама говорила, що все своє майно вона перепише на сина. Я вважала це логічним і справедливим, адже ми з чоловіком дуже фінансово допомагаємо його мамі.
У свекрухи є ще донька, але вона живе в іншій області, і до мами навідується рідко. Зовиця доволі вдало вийшла заміж, народила двох дітей, і зараз їй просто не до проблем матері.
А проблем у свекрухи вистачало і вистачає. Три роки тому не стало свекра, а в селі господар потрібен, бо завжди назбирається багато чоловічої роботи. От мій чоловік і все робить, за свій кошт, звичайно.
Два роки тому свекруха захотіла капітальний ремонт у будинку, також провести воду і всі зручності в дім. Вона так і сказала, що все це, все одно, буде нам, тому ми вкладаємося в своє.
На ремонт ми витратили майже 10 тисяч доларів, зробили все до ладу, як для себе, подумали, що в такому будинку і нашим дітям буде зручніше відпочивати у бабусі.
Подвір’я ми теж до ладу привели, на ділянці зробили подібність до дитячого майданчика з гойдалками, пісочницею, гіркою. Навіть басейн поставили, і пляжну парасольку, щоби не припікало.
У нас двоє дітей: син, 8 років, і 6-річна донечка. В цьому році ми вперше вирішили залишити дітей на все літо у бабусі. Свекруха з радістю погодилася.
Ми привезли з собою все необхідне, купу продуктів, щоб у свекрухи все було під рукою. Приїжджали ми також часто, по 2-3 рази на тиждень, коли мали таку можливість, і начебто, все було добре.
А якось ми з чоловіком приїжджаємо в село, і бачимо, що у свекрухи гості – нарешті приїхала до мами і її донечка. Зовиця приїхала не одна, а також з двома своїми дітьми, дещо старшими за наших.
Спочатку планувалося, що вона на кілька днів до мами погостювати приїхала, але потім вона все обдивилася і вирішила, що теж залишить до кінця літа своїх дітей у мами, адже тут створені всі умови для дитячого відпочинку.
Бачили б ви, як зраділа свекруха, бо вона ж за тими внуками неабияк скучила. Я ще собі подумала, як вона справлятиметься з чотирма дітьми. Але вранці нас мама чоловіка ошелешила, щоб ми своїх дітей забирали додому, мовляв, все чесно – пів літа вони у неї гостювали, а тепер інші внуки погостюють.
Ось це був поворот. Упродовж трьох років її нічого не хвилювало, а тут на тобі. А чи не тому вона захотіла привезти дітей, що все відремонтовано? До цього зовиця бажання вкладатися чи щось робити не мала зовсім.
Ми нагадали свекрусі, що ми розраховували на її допомогу до кінця літа, адже ми взяли роботу, яку маємо виконати, а з дітьми нам буде важко це зробити, та вона лише знизала плечами, мовляв, все чесно, ці діти також її внуки і мають право побути у бабусі.
Чоловік взлився, і позабирав усе дитяче з подвір’я. Склав усе тимчасово у гараж. Свекруха образилася дуже, назвала нас захланними і скупими.
Чоловік вважає, що зробив все правильно, краще ми сховаємо всі дорогі речі, і прибережемо їх до кращих часів, ніж зараз усе понищиться чужими дітьми.
Як на мене, то я б все залишила – заради миру в сім’ї. Та чоловік на таке не погодився, і зробив вже як зробив.
А яка ваша думка? Як би ви вчинили в цій ситуації?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.