fbpx
Життєві історії
Мама мого чоловіка вже на пенсії і вона всерйоз задумалася про своє майбутнє. От свекруха і згадала про мене, почала вона до мене приходити і розповідати, яка я хороша господиня, навіть донечкою почала мене називати. І між іншим спробувала запросити мене до себе додому, щоб я допомогла їй зробити генеральне прибирання

За 20 років свого сімейного життя я зрозуміла, що люди не міняються – як не було з самого початку миру з мамою мого чоловіка, так і не з’явився. Почалося все ще до весілля. Ольга Іванівна була впевнена, що зможе мною керувати, але їй це е вдалося, бо я відразу все розставила по своїх місцях. Якийсь час відразу після весілля ми спробували жити з мамою чоловіка, та з цього нічого не вийшло і ми пішли на знімну квартиру.

Ми з чоловіком відразу почали збирали гроші на власне житло, врешті-решт, впоралися, і зараз живемо вже і у власній квартирі. Трохи допомогли з покупкою житла мої батьки. До Ольги Іванівни ми теж зверталися, тоді вже батька не було, але ми знали, що свекор залишив дружині солідний рахунок, просили в борг, щоб без кредитів квартиру купити. І ми б обов’язково борг повернули б, але мама Олега нам відмовила.

Вона нам сказала, що у неї є ще один син, про якого їй думати треба. А потім свекруха додала, що у всіх її знайомих наречену батьки повністю житлом забезпечили, каже, ось у моєї куми так. Вона сама ні копійки не вклала, батьки невістки все самі зробили.

І завжди так – у когось невістка золота, у когось багате придане принесла, у когось свати весілля шикарне зробили, а ми з її сином просто розписалися. Постійні порівняння і докори. І головне, робила вона це тільки, коли мого чоловіка поряд не було, тому він довго не здогадувався, як Ольга Іванівна ставиться до мене насправді.

Коли у нас народилася дитина, свекруха прийшла в гості. Чаю подай, та цукру побільше поклади, та ще заварочки підлий. Бачила ж вона, що мені ніколи, Олег на роботі, я втомлена, а вона командує, замість того, щоб допомогти. В результаті Ольга Іванівна пішла від нас ображена, бо я, мовляв, не можу як слід навіть маму чоловіка прийняти в гостях.

Після цього випадку ми довго не спілкувалися, а потім якось почали відновлювати стосунки, тим більше, що молодший брат Олега вирішив одружитися. На весіллі само собою все якось згладилося. Ольга Іванівна на тому весіллі сяяла: дружина молодшого сина їй дуже подобалася. І тато в начальниках, і квартира є, і машина є, і на роботу зятя тесть прилаштував. Поглядала на мене з переможним виглядом.

Тільки забезпечена молодша невістка швидко дала зрозуміти моїй свекрусі, що благодіяння її сім’ї на родичів чоловіка не поширюються, а в свої справи вона лізти не дозволить.

Кілька років тому мама Олега вийшла на пенсію і вона всерйоз задумалася, а як вона буде далі жити – дочок немає, внучка ще маленька, онук теж підліток, один син ображений на маму, другий син на все очима вольової дружини поглядає.

От тоді свекруха і згадала про мене, початку вона до мене приходити і розповідати, яка я хороша господиня, і син у мене розумник, вчиться добре, по дому допомагає, і сама красуня, виглядаю молодо. Так неприємно її слухати.

Навіть донечкою почала мене називати. І між іншим спробувала запросити мене до себе додому, щоб я допомогла їй зробити генеральне прибирання.

Друга невістка мене відразу попередила, що вона допомагати не збирається і мені не радить.

– Люди не змінюються, – каже Ірина. – Змінюються обставини. Так, синівський обов’язок – додивитися матір на старості, але ми з тобою Ользі Іванівні нічого не винні. Так що я вважатиму за краще грошима допомагати: наймати доглядальницю, помічницю по господарству і так далі.

Все це добре, але ми з чоловіком не маємо таких статків, як Ірина, але і ми схиляємося до думки, що простіше буде робити так, як каже молодша невістка.

Але всі навколо мені говорять, що треба пробачити, мовляв, я і сама буду літньою людиною, сама стану свекрухою.

Одним словом, я вже й не знаю, як краще.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page