fbpx

Мама мого чоловіка постійно говорить, що я все роблю не так. Що я недобра мати та господиня. Але моя свекруха, за багато років, нам навіть жодної копійки не дала і нічим не допомогла. Чоловік нічого не хоче їй говорити, завжди мовчить, коли вона поруч. Але мама моя дала мені дуже хорошу пораду

Чесно кажучи, я просто не розумію маму свого чоловіка. Ця жінка завжди нас у чомусь докоряє, при цьому ніяк і нічим не допомагаючи ніколи. Звідки у людини в її віці взагалі може бути стільки негативу до рідних людей? Невже вона думає, що це допоможе нам і зробить життя нашої родини краще?

Я дійсно втомилася вислуховувати всю її критику щодо виховання моєї дитини. Каже, що ми рано віддали дитину в садок. Неправильно вчимо нашого синочка читати. А якщо і вчимо по її методиці, то надто багато матеріалу даємо і не даємо відпочивати.

Скільки можна? І ще мій чоловік Роман, який не може нічого сказати своїй матері. Це просто вже не можна слухати і з кожним днем ​​я все більше наближаюся до тієї межі, коли я вже сама скажу їй все, що думаю.

І якби ж то вона допомагала нам чимось конкретним, а не своїми порадами. Насправді ж вона ні копійкою не допоможе, ні погуляє, коли ми зайняті. Критикує, але при цьому каже що ми все повинні робити самі. Таке відчуття, що вона намагається виховати нас, забуваючи про загальне благо для усіх – нашого сина. Невже так важко прогулятися з рідним онуком? Він більше часу проводитиме зі своєю рідною бабусею.

Найцікавіше, що я зрідка навіть починаю замислюватися про її слова. Раптом ми дійсно нехороші батьки і вона має рацію? Однак кілька розмов з моєю матір’ю і подругами приводять мене до нормальних думок. І я відразу розумію, що проблеми в першу чергу в ній, а не в нас. Ми може і не найкращі батьки, тому що ніколи не займалися педагогічною діяльністю, а й явно не найгірші.

Моя мати каже, що коли я була маленькою, вони з батьком теж робили багато помилок. І незважаючи на це, я виросла досить таки хорошою людиною. І за це я можу подякувати тільки своїх батьків, які також не були ідеальні.

Подруги ж кажуть, що свекруха до мене буде пред’являти претензії завжди. Невже я також буду ставитися до невістки свого сина, коли він виросте, і буду знаходити в ній одні лише недоліки?

Я хочу, щоб свекруха перестала повчати, а сама більше нам допомагала. Як її переконати, що ми одна родина і маємо жити мирно без докорів та повчань? Бо чоловік мій мовчить, його все влаштовує.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page