Мені пощастило вдало вийти заміж. Відразу скажу, що свого чоловіка я дуже люблю, і стала б його дружиною навіть тоді, коли б у нього нічого не було.
Але мій чоловік не лише красивий і розумний, а ще й забезпечений.
Справа в тому, що його мама давно на заробітках в Іспанії, а він у неї єдиний син.
То ж ще до нашого весілля свекруха подбала про житло для сина – купила йому шикарну трикімнатну квартиру в центрі міста, і зробила там за свій кошт сучасний ремонт.
То ж відразу після весілля ми в’їхали у своє житло.
На цьому допомога свекрухи не закінчилася, вона присилає нам і продукти, і одяг, можна сказати, повністю нас забезпечує.
Тим часом, ми з чоловіком теж працюємо, і добре заробляємо.
Розуміємо, що мама вічно на заробітках працювати не буде, і прийде час, коли нам потрібно буде не тільки себе самих забезпечувати, а ще й свекрусі допомагати.
Одним словом, життя у мене склалося добре, не скаржуся.
А мої родичі, замість того, щоб порадіти за мене, вирішили, що раз у мене все так добре склалося, значить, я тепер просто зобов’язана допомагати своїм молодшим брату і сестрі.
Я з доволі небагатої родини, ми всі жили у двокімнатній квартирі.
А якось зателефонувала мені мама і повідомила, що мій брат одружився, розписалися потай від усіх і прийшли жити до неї. Дитину чекають.
Вона їм одну кімнату віддала, а в іншій вони з татом і сестрою живуть. Звичайно, що це тісно і незручно.
Мама пробувала мені натякнути, що я повинна допомагати їй грошима, але я швидко ці розмови припинила.
Кілька років тому моїй свекрусі дісталася квартира у спадок від якоїсь її родички.
І цю квартиру вона завжди здавала. Гроші вона дозволила нам витрачати на себе. Вона ці витрати не контролювала.
Але я відразу запропонувала чоловіку, щоб ми ці гроші відкладали. Мама повернеться – буде мати собі вже на дрібні витрати, адже вічно на заробітках вона не зможе бути.
У мами чоловіка є ще одна квартира, її власна, але вона її закрила на ключ, не хоче, щоб там хтось жив. Ми з чоловіком туди просто час від часу приходимо, дивимося, чи все в порядку.
І ось у моєї мами виникла геніальна ідея – якщо у свекрухи є дві вільні квартири, то чому б в одну з них не пустити жити мого брата з дружиною?
Я сказала, що не можу такі рішення приймати сама.
Мама образилася, але не здалася. Вона зателефонувала мамі мого чоловіка в Іспанію, з проханням їй допомогти.
Пообіцяла, що брат з дружиною будуть оплачувати комуналку.
Мама мого чоловіка дуже добра жінка, вона погодилася.
Домовленість була на кілька місяців, а живуть молоді там вже більше року і з’їжджати не збираються.
Нещодавно мама чоловіка прийняла рішення, що вже хоче повертатися додому.
Я своїй мамі кажу – треба брату з дружиною з’їжджати.
А вона мені відповідає, що в цій спадковій квартирі сваха і так жити не збирається, то ж нема ніяких проблем.
А те, що вже більше року моя свекруха втрачає на оренді житла, мама це в рахунок не бере.
Ну і як це називається? І так їм допомогли, а тепер знову квартиру залиш.
Я сказала мамі, що просити про це свекруха я не буду. Людина і так допомогла дуже сильно!
Мама набралася сміливості і сама поговорила зі свахою.
Але вже на що моя свекруха поступлива і розуміюча, але тут вона відмовила.
Жити вони з чоловіком знов прийшли до моєї мами, яка тепер зробила винною у всьому мене.
– Ти спеціально таких родичів підбирала, вони такі ж як і ти. Знати вас не хочу.
Вона вважає, що й сама зобов’язана тягнути своїх дорослих дітей, і я маю допомагати, та ще й моя свекруха.
Але у мене є своя сім’я, і я дбатиму, насамперед, про неї.
Спеціально для Українці Сьогодні
Фото ілюстративне.