fbpx
Життєві історії
Мама мені дзвонить і каже, що ось у них вже два дні, як закінчився пральний порошок і питає, коли я приїду. Мені вже перед чоловіком незручно, мені не шкода грошей для батьків, але я ж не мільйонер, допомагаю, чим можу, але не можу зрозуміти, як живуть інші батьки на пенсію, та ще й дітям намагаються хоч трохи допомогти

Наші з чоловіком батьки вже пенсіонери, живемо все в одному місті. У мене ще є молодший брат, а чоловік – єдина дитина в сім’ї. Ми нормально заробляємо обоє і завжди намагаємося допомогти батькам, не тільки грошима, а й одягом і продуктами.

Але так як у батьків чоловіка пенсії більше, то вони категорично відмовляються від будь-якої допомоги, завжди говорять, щоб ми витрачали на себе і дитину. Вдалося лише одного разу умовити їх прийняти від нас у вигляді подарунка до річниці їхнього спільного життя, путівку в санаторій. Потім довго ще дякували, що так добре відпочили.

Мої ж тато і мама охоче приймають допомогу, більш того, постійно люблять розповідати, які у їх знайомих або колишніх товаришів по службі діти хороші, допомагають батькам постійно, купують все. Ми тільки за останні два роки купили їм мікрохвильовку, новий телевізор, недавно купили новий диван, не рахуючи допомоги по дрібницях, всякі продукти і одяг.

На день народження татові ми подарували дорогий годинник, які він віддав моєму братові, сказав, що йому потрібніше, а він і без подарунка як-небудь проживе. Довелося купувати йому ще один. І це при тому, що брат обмежився привітанням батька по телефону. Дійшло про того, що мама мені дзвонить і каже, що ось у них вже два дні, як закінчився пральний порошок і питає, коли я приїду. Мені вже перед чоловіком незручно, що вони так себе ведуть.

Мені не шкода грошей для них, але я ж не мільйонер, допомагаю, чим можу, але не можу зрозуміти, як живуть інші батьки на пенсію, та ще й дітям намагаються хоч трохи допомогти, онукам щось купують. Але недавно я зрозуміла, чому так відбувається. Я приїхала без попередження і застала у батьків свого брата з дружиною, вони вже збиралися йти. У них були в руках дві повні сумки, я думала, що це вони батькам теж щось привозять. Вони сказали, що дуже поспішають і пішли з цими сумками.

Я почала обурюватися, говорити, що ось вони йшли з покупками з магазину і могли і батькам хоч що-небудь залишити. Мама намагалася перевести розмову на іншу тему, стала розпитувати про внучку, як у мене справи на роботі. Лише тоді я зрозуміла, що брат приїжджає до них за всім тим, що купую я, і тому мама і робить мені замовлення то на дорогий пральний порошок, який швидше закачується у них, ніж у мене, то на продукти, яких для двох начебто і забагато, але я якось про це не замислювалася до цього моменту.

Я висловила все, що думаю про свого брата і про цю ситуацію і тепер мама зі мною не розмовляє, а я не знаю, як сказати чоловікові, за що вони образилася, мені соромно за своїх батьків.

Фото ілюстративне – fb.

facebook