fbpx
Життєві історії
Мама мене залишила зовсім маленькою. Спочатку відвідувала частенько, потім все рідше, а згодом взагалі перестала з’являтися. Усі діти бігали, гралися, а я біля віконечка щодня чекала на свою маму, але вона більше не прийшла жодного разу до мене. Зараз я вже доросла жінка, нещодавно від людей дізналася, що мама мене шукає. Я відгукнулася і погодилася на зустріч. Мені було цікаво хто вона, як виглядає, де працює, чи має багато грошей. Наступного дня я побачила перед собою цю жінку

Мене звати Ольга, мені двадцять років. У віці трьох років мене кинула рідна мама. Мотивувала вона це тим, що на мене не вистачає грошей і часу. Та й взагалі дитина в її плани не входила. Спочатку відвідувала мене в дитячому будинку, потім закинула це заняття, визнавши це безглуздою тратою часу.

Даремно я цілими днями, весь вільний час просиджувала біля віконця сподіваючись, що ось-ось серед всіх тих людей я побачу свою маму. Але мама не приходила. Я пам’ятаю як я засипала, з надією, що завтра мама обов’язково прийде. І так продовжувалося з дня на день, з року в рік, але мама не йшла.

Потім до 13 років стала розуміти, що я їй просто не потрібна. Коли я закінчила навчання, мені пощастило одній з усього класу вступити до інституту. Я стала вчитися і працювати.

А потім одного разу, несподівано для себе, в соціальних мережах я побачила інформацію про те, що мене шукає моя мама. Я відгукнулася, недовго думаючи, адже я так довго її чекала.

Зустрілися ми на наступний день.

Мати виглядала втомленою, неабияк зблякле обличчя і сиве волосся, але зі слідами колишньої краси, зустріла мене зі сльозами. Просила прощення за те, що не відвідувала в дитячому будинку, плакала. Вмовляла мене переїхати до неї. Я не погодилася, можливо я й скучала за нею, можливо й вона змінилася, але пробачити її я не можу і навряд чи коли зможу.

В дитинстві стіни рідної домівки мені замінив дитячий будинок де ніхто не зумів мені замінити матері, її тепла і ласки.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

facebook