fbpx
Життєві історії
Мама мене попереджала, казала, щоб я була більш терплячою, щоб чоловіка не втратити. Я їй відповіла, що нікуди чоловік не дінеться – у нього двоє дітей, але мама мені сказала, що чоловіків не можна дітьми утримати. Я їй не вірила, але вона виявилася права

Розлучення в нашій ситуації було просто неминучим, бо далі так жити ми не могли. Ми розлучилися з чоловіком, коли старшій доньці було п’ять років, а молодшій виповнився лише рік. Я хоч і була в декреті, але дуже втомлювалася по господарству – вранці вставала перша, готувала сніданок, чоловік йшов на роботу і відводив старшу дочку в садок, а молодша на моїх руках цілий день, а потрібно було і прати і прибирати, і так цілий день.

Увечері чоловік забирав дитину з садка, вони приходили, а я вже вся в милі, нічого не встигала, а ще вечеря попереду. Допомогти нікому, бабусі і дідусі живуть далеко, все доводилося робити самій. За матеріалами.

Я дуже втомлювалася, у нас з чоловіком почали виникати постійні непорозуміння. Можливо, іноді мені вартувало б і потерпіти, але я не могла. Моя мама мені дзвонила і казала, щоб я заспокоїлася, щоб чоловіка не втратити. Я їй відповіла, що нікуди чоловік не дінеться – у нього двоє дітей, але мама мені сказала, що чоловіків не можна дітьми утримати, якщо вдома суцільна лайка. Я їй не вірила, але вона виявилася права.

Один раз чоловік перед вихідними привів додому старшу дочку, а я до нього причепилася, що він їй неакуратно шарфик зав’язав. Слово за слово, чоловік розлютився і пішов з дому, правда, всі гроші залишив. Тоді мене ще врятувало те, що сусідка теж водить свого сина в той же садок, вона і мою дочку брала.

Під час розлучення нічого ділити не доводилося: квартиру і все майно, нажите разом, чоловік нам залишив. Він без проблем погодився на аліменти, платить вчасно, ще й подарунки дітям на свята купує. Залишилося тільки звикнути, що тато нас кинув і більше разом ми жити не будемо.

Я ще намагалася його повернути, але він не захотів. Раніше приходив на вихідних, гуляв з дочками у дворі. Я до цього часу готувала щось смачненьке, запрошувала на вечерю, але він не залишався, приводив дітей і йшов.

Так тривало приблизно рік, поки наш татко не зустрів іншу жінку і навіть одружився з нею. Чоловік став рідше приходити до дітей, в основному спілкується з ними по скайпу. Цього року старша дочка пішла в школу, лінійки не було через ситуацію в країні, але тато ж міг прийти ввечері на тортик?! Молодша скоро піде в садок, я вийду на роботу, у мене змінне чергування, я не уявляю, як мені її туди водити.

Але найгірше, що діти сумують без батька. Я часто телефоную колишньому, щоб він прийшов і відвідав дітей, але йому все ніколи, може заскочити тільки на дні народження дочок і на Новий Рік обіцяв приїхати.

Я сто відсотків знаю, що в усьому винна нова пасія чоловіка – вона явно його ревнує до нас. Я розлютилася і їй зателефонувала, сказала, що вона без дітей, тому не розуміє, як дітям сильно потрібен батько. Вона відповіла, що не тримає чоловіка силоміць, просто йому доводиться багато працювати, тому що вони взяли кредит на квартиру.

Мене це дуже зачепило – діти сумують, а їх татко, замість того, щоб знайти час для зустрічей з дочками, блага собі влаштовує! Взяла раз дочок, привела їх до бізнес центру, де в одному з офісів їх татко працює, влаштувала на сходах розбір польотів. Дівчатка почали до нього тулитися: «Тату, тату!», А він нервує – його якийсь там клієнт чекає, бігти треба.

Про його нову дружину я довідки вже навела: вона раніше жила з чоловіком і постійно його ревнувала. Той і правду був ловеласом, кинув її і пішов до іншої. Тому у мене немає сумніву, що історія повторюється: мало, що у чоловіка діти в іншій родині, так вона ще й боїться, що я його в сім’ю поверну.

Але я не знаю, як навіть змусити батька бачиться з дочками, щоб не тільки по скайпу, а в реальному часі. Знаю, що сама винна, може і справді варто було бути більш терплячішою, тоді і діти мали б батька, а не росли сиротами.

Фото ілюстративне – ispovedi.

facebook