На цьому тижні я відклала всі свої справи, відпросилася з роботи, дітей залишила вдома на свого чоловіка, а сама поїхала до рідної мами в село.
Я приїхала не відпочивати, ні, я брала невеличку відпустку не для того, щоб поїхати на відпочинок з сім’єю, як багато моїх колег на роботі, я у свої вихідні дні приїхала в село до мами.
Вона мені останнім часом часто телефонувала, сказала, що потрібно вікна утеплити в хаті на зиму, вікна плівкою оббити, щоб тримали тепло в хаті. Скаржилася, що сестра моя занедужала, а допомогти нікому.
Сказати правду, то я не так часто навідуюся до мами, у мене двоє діток, менша донечка рік лише ходить в садочок, а я вже вийшла на роботу і часу тепер у мене менше.
Чоловік мій теж постійно працює, з ранку до вечора, про відпочинок лише мріяти може. Та й живемо ми не близько до мами, тому часто приїжджати не вдавалося.
У нас так весь час, адже ми з чоловіком маємо все необхідне для хорошого життя, але досягли цього ми завдяки наполегливій праці.
З мамою в селі залишилася жити моя молодша сестра. Поліна теж має чоловіка, одного сина, але постійно скаржиться на долю – грошей їм ні на що не вистачає, вони часто ніби в докір мені говорять про гроші, мовляв не всім так щастить у житті.
Щиро кажучи, коли я приїжджаю в село, то ніколи не розповідаю, що ми щось з чоловіком купили, що святкували свою річницю весілля в дорогому ресторані, не кажу, що мені зарплату підвищили на роботі, що другу свою квартиру ми дуже вдало здали в оренду. Але я не роблю з цього секрету і багато моїх знайомих та друзів знають про це, я мовчу, адже моя рідна сестра дуже мені заздрить.
Так і цього разу.
Я приїхала до мами на своєму авто. Навезла різних недешевих продуктів, смаколиків різних, адже знаю, що сестра занедужала, а в них, особливо, грошей немає.
Як зайшла на веранду, мама відразу стала мене повчати. Вона говорила, що я невдячна донька, що останній раз приїжджала восени, коли картоплю копали, майже три місяці тому.
Відтоді нічим їй не допомагаю, хоча маю дві квартири в місті і дорогі автомобілі з чоловіком. Мама говорила, що я не цікавлюся її життям, що вона мені не треба на старості років. Що я відсторонилася, а за нею доглядає сестра.
Моїй мамі 67 років, зовсім не стара жінка, вона сама все чудово робить, хоча вже на пенсії, але й господарство тримає і на городі сама порається. Я все не могла збагнути про який догляд йдеться, а тим паче, що з нею живе моя сестра.
А потім поставила всі продукти, які вже встигла сама вивантажити з авто і сказала мамі все, що не могла сказати досі.
Все життя, скільки я себе пам’ятаю, мама більше любила мою сестру, у неї були кращі сукні, дорожчі подарунки. Дитину сестри мама теж доглядала з пелюшок.
Я рано поїхала з села, батьки відтоді мені нічим не допомагали. Я лише докори чую завжди.
Я повільно зайшла на кухню, привіталася зі своїм татом, лише він такий радий був бачити мене. Зустрів мене з посмішкою і такими щирими дитячими радісними очима.
Я стала діставати татові гостинці, сорочку новеньку купила йому і мовчки пішла сама на город.
Я для себе вирішила, що це буде останній раз, коли я приїжджатиму допомагати мамі, адже тут вже моя сестра господиня, мама рахується лише з нею.
Я не розумію, чому рідна мама й сестра не радіють за мене, що я щось маю, що я щось досягла в своєму житті. Невже так ще в когось буває. Мені важко на душі, не хочу їздити до рідних, хоча розумію, що так не можна і дуже сумую за татом. Який тут кращий вихід знайти? Чи варто приїжджати до рідних?
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- На саме Різдво я мала одного дивного гостя, ніколи б не подумала, що ще колись побачу його, а він взяв, і сам прийшов. Це був мій колишній чоловік Степан, він постарів за всі ці роки, але я відразу його впізнала. Виявилося, що сімейне життя на чужині у нього не склалося, дружина все майно забрала собі, залишивши його без нічого. І тут Степан згадав про сина, хтось розповів йому і про мій будинок
- Я вийшла заміж доволі пізно, аж в 36 років, і тепер вже сумніваюся, чи правильно я зробила. Всі важливі рішення чоловік приймає разом з своє мамою, моєї думки ніхто не питає, а мені все це не подобається, не про таке сімейне життя я мріяла
- На Йордан, 19 січня, я сама сиділа вдома, бо донька з зятем кудись пішли в гості, а про мій день народження вони забули. Але ввечері приїхав мій син, з дружиною та онуками, щоб мене привітати з ювілеєм. Він побачив, що я засмучена, і відразу зрозумів в чому справа. Іван не ображається, що за 11 років, поки я була на заробітках, я все доньці висилала. Син пропонує мені до нього переїхати, щоб не бути тут зайвою
- Коли мами не стало, татові було всього 55 років. Він сумував за нею, нічого не хотів робити, обійстя заросло бур’янами. А потім до нього стала ходити сусідка, тітка Тамара підмовляла батька, щоб він перебрався до неї. Тато мене не слухав, а зробив, як сказала вона
- У нас з чоловіком виникли фінансові труднощі, нам були потрібні кошти. У мого брата гроші були, і ми з чоловіком пішли до нього в надії, що він нам позичить необхідну суму, але брат відмовив. Він сказав, що мені одній віддав би ці гроші навіть просто так, але Валерію він навіть в борг їх не дасть. Тоді я взяла кредит, і тепер я про це дуже шкодую