Мій чоловік – старший брат в багатодітній сім’ї. Пів року тому не стало моєї свекрухи. Так вийшло, що через хворобу вона не встигла обговорити з дітьми питання спадщини, що кому хоче залишити. Дітей у неї п’ятеро – чотири сина і донька.
Жила свекруха в приватному будинку, у неї було кілька ділянок землі і другий будинок по сусідству. Брати і сестра чоловіка живуть поруч з матір’ю, і тільки мій чоловік працює і живе в іншому місті.
Він повинен був приїхати в рідні місця, щоб вступити в права спадкування разом з усіма. Але настав час, коли йому треба було б їхати, а він не їде. Постійно мовчить, не хоче обговорювати зі мною це питання, але я розумію, що щось йде не так. Каже, що нібито він чекає сигналу від братів і сестри, коли йому їхати. Нібито їм юрист сказав, що подавати заяви про отримання спадщини треба пізніше.
А я стикалася з цим питанням і знаю, що заява подається відразу, як тільки виповниться пів року. Чоловік сліпо вірить братам і сестрі, а я боюся, що вони хочуть його обдурити. Якщо він не приїде до потрібного моменту і не подасть заяву з усіма, то він втратить право на спадщину. Брати і сестра все заберуть собі.
Натякала на це, але чоловік ображається, гордо відповідає, що це тільки у нас в місті всі люди підлі і борються за спадок, а у них в селі люди не такі, всі – благородні і чесні.
Просила його порадитися з його знайомим юристом, він не хоче. Сидить і чекає сигналу від рідні, що можна їхати. А сигналу все немає. І у мене з’являються вже здогадки, що чоловік і не збирається їхати і отримувати спадщину.
Він – старший син в родині і у нього величезна, просто фанатична любов до братів і сестри. Заради них він готовий з себе останню сорочку зняти. І, на жаль, як я вже мала можливість переконатися, цю останню сорочку чоловік готовий зняти заодно і з мене і нашої дитини. Адже якщо він відмовиться від спадщини на користь своїх братів і сестер, то таким чином він обділить нашу дитину.
Я підозрюю, що брати і сестра могли попросити його відмовитися від спадщини на їх користь. І він погодився, а мені просто не хоче розповідати. В принципі, це не моя справа і не моя спадщина. Я могла б про це забути і більше не піднімати це питання. Але є один момент, мій чоловік останнім часом частенько приходить додому нетверезий, через це наші стосунки сильно зіпсувалися, і я допускаю думку, що рано чи пізно ми розлучимося.
Оскільки живемо ми у мене, з моїми батьками, а у чоловіка нічого свого немає, йому доведеться піти на вулицю. Це мене турбує найбільше. Я розумію, що, з одного боку, підставлю його цим.
Хоча він дорослий здоровий чоловік, працює, і все, що від нього вимагається, це перестати вживати оковиту і не лаятися зі мною. І все буде добре, і йому завжди буде, де жити, поки ми разом. Він же не хоче цього розуміти, його поведінка мені дуже не подобається. А тепер ще й упускає останню можливість завести свій кут в рідному селі.
З одного боку, це особисто його вибір і особисто його проблеми. Але я знаю, що мені буде непросто вигнати його в разі розлучення. І тому я б дуже хотіла, щоб цей спадок він таки отримав. Але що я можу зробити в цій ситуації?
Фото ілюстративне, з вільних джерел.