fbpx
Життєві історії
Мама чоловіка святкувала свій ювілей – 55 років. Покликала гостей приблизно 20 осіб, а мені на листочку написала, що я маю приготувати. На все це у мене був один неповний день. Я ледве справилася, але не встигла зварити холодець, так свекруха на мене образилася, що я її перед гостями осоромила і свято зіпсувала. Я тоді ще довго за це перед нею вибачалася

Після весілля я пішла в невістки. Ми живемо з чоловіком вже 10 років разом. Перші три роки сімейного життя я запам’ятала найбільше, тому що ми жили з батьками чоловіка, його сестрою і братом, який на той момент був неодружений. Мені доводилося самій готувати на всіх. Відколи я з’явилася в їх домі, свекруха перестала заходити на кухню, а лише роздавала вказівки, що я маю сьогодні приготувати.

А вони любили поїсти, тому я швидко навчилася варити борщі, ліпити вареники і пекти торти. Коли чекали гостей, свекруха вимагала від мене, щоб все було домашнє, не магазинне. Три види закусок, три види салатів і три види солодощів.

Якось вона святкувала свій ювілей – 55 років. Покликала гостей приблизно 20 осіб, а мені на листочку написала, що я маю приготувати. На все це у мене був один неповний день. Я ледве справилася, але не встигла зварити холодець, так свекруха на мене образилася, що я її перед гостями осоромила і свято зіпсувала. Я тоді ще довго за це перед нею вибачалася.

Ці три роки, що ми жили в свекрухи, ми практично нікуди не виходили. Коли відпрошувалися у неї прогулятися, вона не дозволяла. І говорила, що це я причину шукаю «аби не прибирати». Прикро було, але я терпіла.

Потім ми взяли квартиру в кредит і переїхали. Для мене це був найщасливіший момент. Найцікавіше почалося, коли свекруха захворіла і лягла в лікарню. Я сподівалася, що рідні діти – син і донька будуть доглядати за рідною мамою, але вони не збиралися цього робити. А навіщо – у них же є я.

Сестра чоловіка так і сказала: «Нехай твоя дружина знає своє місце. Вона невістка – це її обов’язок».

Потім чоловік сказав їй, щоб мене захистити: «Це ти зі своїм чоловіком висмоктуючи гроші у батьків, довели маму».

В результаті знову лише я вийшла винною. Бо сестра чоловіка розповіла своїй матері лише те, що сказав мій чоловік їй.

А я щиро не розуміла, чому я одна повинна все це робити по дому? Хіба я повинна прати речі чужих батьків, доглядати за чужою мамою?

Я довго не спілкувалася з зовицею. Свекруха замість того, щоб нас всіх помирити, постійно відправляє моєму чоловікові повідомлення, що брат і сестра повинні у нього стояти на першому місці. Мовляв, у скрутну хвилину тільки вони тобі допоможуть, а дружина тобі по суті ніхто.

З її слів виходить, що дружина тільки проблеми створює? Здається, вона забула, що і вона чиясь дружина.

Я так втомилася від них. Не хочу більше бачити і знати їх. Нехай чоловік їздить до них скільки душі завгодно. Але вони мене не розуміють, і розуміти не хочуть. Мені так на душі погано. Не можу через них нормально радіти життю.

Фото ілюстративне, спеціально для ukrainians.today.

facebook