fbpx
Життєві історії
Мама чоловіка приїхала до нас всього, як вона сама казала, на кілька днів, а жила у нас цілий місяць. Я попросила чоловіка, щоб він з нею поговорив, але Денис сам щиро вважає, що нічого поганого в тому, що його мама живе у нас, немає. Каже, мовляв, мама і прибере, і їсти зварить, і з дитиною допоможе. Тільки як ще й чоловікові пояснити, що мені не потрібна така допомога

Ми з Денисом в шлюбі вже шостий рік і у нас ніколи не було ніяких непорозумінь. Чи то мені так пощастило створити сім’ю з людиною, яка мені повністю підходить, чи що. Але факт залишається фактом – ми живемо в щасливому шлюбі.

Три роки після шлюбу ми жили в орендованому житлі, збирали на своє. Працювали ми обоє і обоє дуже добре заробляли. Ну а потім купили собі приватний будинок недалеко від міста. Машина є, чому б не жити за межами міського пилу і шуму. Тоді ж і зробили новосілля. Було у нас в гостях дуже багато друзів, а також мама чоловіка. Мама його як тільки приїхала, відразу почала роздавати поради, що і як, де робити.

Я постаралася поставитися до цього адекватно. Тобто, розуміючи, що людина добра бажає своїми порадами. Тому навіть перший час говорила спасибі. Через тиждень свекруха поїхала до себе. А живе вона за 100 кілометрів від нас. Тата чоловіка вже кілька років немає, Денис у неї єдиний син, Марії Володимирівні всього 60 років і вона ще молода, повна енергії людина.

Часу у неї більше, ніж достатньо, тому вона вирішила, що буде приділяти його нам. Не минуло й місяця, як свекруха знову приїхала і знову зі своїми порадами і вказівками. Дійшло вже навіть до того, що готувати їжу, яку я сама хотіла, я не могла. Навіть прокинутися в той час, коли мені зручно, я не могла. Свекруха раз у раз, що розповідала, що готувати, коли прокидатися. Мене це початок неабияк напружувати. Тим більше, що жила вона у нас в цей раз цілий місяць. Але я мовчала.

Потім вона поїхала, а я якраз дитину чекала. Народила доньку через пів року. І тут почалося все спочатку. Свекруха приїхала до нас знову, допомагати внучку на ноги ставити, як вона говорила. Що не день – її розповіді, що і як робити, ніби я сама не знаю. Мені ця ситуація дуже не подобається. Я доросла людина і мені не до вподоби, коли мною керують, говорять, що мені робити. А свекруха як навмисне – все більше і більше дає мені вказівок. Відчуваю, що далі так я просто не витримаю.

Бог свідок, що я хотіла з нею хороших стосунків, але щоб вона не лізла зі своїми вказівками в мій будинок. Але якщо вона не розуміє сама, то що робити? Я не хочу хвилюватися кожен раз, коли вона приїжджає і хочу бути господинею у власному будинку.

Я попросила чоловіка, щоб він з нею поговорив, але Денис сам щиро вважає, що нічого поганого в тому, що його мама живе у нас, немає. Каже, мовляв, мама і прибере, і їсти зварить, і з дитиною допоможе. Тільки як ще й чоловікові пояснити, що мені не потрібна така допомога.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page