П’ять років я в шлюбі, і весь цей час мені доводиться змагатися з матір’ю чоловіка, моєю свекрухою. І це при тому, що живемо ми окремо в моїй квартирі, у чоловіка свого житла немає. Обоє працюємо, отримуємо зарплату. За ці 5 років не минуло й тижня, щоб його мати не подзвонила з якимись вимогами або цінними вказівками. Ми постійно їй щось винні. В основному це – гроші.
Трохи про свекруху: вона пенсіонерка, їй 64 роки, але в своєму житті і дня не пропрацювала, хоча освіта у неї є. Все життя сиділа на шиї чоловіка і народжувала дітей. Чоловіка давно немає. Залишилося четверо синів. Жодному з них вона не дала можливості побудувати особисте життя. Старший одружився, був два роки у шлюбі, народилася дитина, але все закінчилося розлученням.
Наступний син двічі одружувався і теж два його шлюби закінчувалися розлученням. Ще один син в свої 32 роки навіть ніколи не зустрічався з дівчиною. І мій чоловік. У підсумку ті троє сидять під її наглядом, працюють, і гроші їй приносять. Вона їх відверто пускає на вітер, у них немає ні ремонту, ні машини, ні бізнесу, ніякої нерухомості, ні подорожей.
Зате гроші, зароблені синами, вона витрачає без зайвих докорів сумління. Ми з чоловіком недавно купили машину. Тепер свекруха постійно дзвонить – відвези, привези. Ну і дай грошей природно.
Я народилася в повній сім’ї з середнім достатком, нас з сестрою було двоє. І батьки виховували нас так, що жінка повинна сама себе утримувати мінімум, а краще ще й дітей повинна бути в змозі на ноги підняти. Чоловік же всі свої ресурси зливає мамі, а на мою зарплату ми удвох живемо.
Спочатку сімейного життя я розмовляла з ним, домовилися, що первинна наша сім’я, а потім вже мама. І так, до шлюбу я не бачила цієї ситуації. Історії братів свекруха подавала так, що невістки – жадібні жінки обдерли їх як липку, а вона великодушно допомагає синам! Маму вони всі обожнювали, а я повелася на те, що «як чоловік ставиться до матері, так буде ставитися і до дружини».
Але ні, мати – свята жінка, вона на першому місці завжди. Вона може зателефонувати нам в найневдаліший момент, сказати, забери мене з магазину і мій чоловік вискочить з ліжка і побіжить. Коли ми з ним це обговорюємо, він зі мною погоджується, що на першому місці має бути наша сім’я, а потім мама, а насправді нічого не змінюється.
Мама чоловіка катається на таксі, одягається в бутиках, купує дорогі продукти. Відмовляти собі вона не звикла. А що ж буде далі, коли вона зовсім постаріє, і зі здоров’ям почнуться проблеми? Чоловік скаже, що ми на сухарях сидіти будемо, тому що гроші потрібні мамі?
До речі, мої батьки теж пенсіонери, але при цьому працюють обоє, грошей не просять, ще й нам періодично грошима допомагають. Так що там батьки! Моя бабуся в свої майже 90 років мені грошей передає: «Купи собі сукню, внучко». А ми спонсоруємо «нещасну» свекруху!
Розлучатися я не хочу, я люблю свого чоловіка, він прекрасна людина, але в таких умовах жити не можу – я хочу жити своєю сім’єю, хочу дитину від коханого чоловіка, а не жити заради свекрухи.
Фото ілюстративне – pchela.news.
