Ніякого весілля тепер не буде, тому що моїй мамі не сподобався мій обранець.
Пам’ятаю як ще в дитинстві мама з татом називали мене своєю маленькою принцесою і говорили, що все для мене зроблять, а якщо заміж видаватимуть, то по-королівськи, – каже молода дівчина на ім’я Ліза. Джерело
Лізі 24 роки. Позаду навчання в інституті, пошук роботи, перші побачення з Віталіком. Крім неї в сім’ї росте ще молодший брат, йому зараз 13 років.
І батьківська сім’я не бідує: є гроші, є житло.
– По однокімнатній квартирі нам з братом купили давно, – розповідає дівчина, – подавали і подають, тому що я завжди жила з батьками і братом. І я точно знаю, що гроші є. І за язик я батьків не тягнула.
Як це буває, мама, а ще й обидві бабусі ретельно готували доньці майбутнє придане: посуд, сервізи, зробили вклади в банк, під відсотки.
Лізі не потрібні ні чашки-ложки, ні комплекти постільної білизни, ні інше. Вона хоче весілля. Гарне, з сукнею, з гостями-голубами, тортом в три поверхи і банкетом.
-Ну і що, що не модно зараз, – каже вона, а я хочу, тим більше – обіцяли.
А ось на рахунок весілля батьки раптово передумали. Точніше мама, тато завжди знаходився під її впливом і зробить так, як скаже дружина. А мамі Лізи категорично не подобається вибір дочки.
-Ну і що це? – критично говорить Марина Вікторівна, – Що собою являє твій Віталік? Житла свого у нього немає, розраховує прийти до тебе. Робота? Ну і що це за робота? Вища освіта буває різною, юрист … Кому вони зараз потрібні, тим більше навчався заочно і на платному відділенні.
Марина Вікторівна вважає, що 26-ти річний обранець дочки повинен довести свою здатність забезпечити сім’ю.
-Для початку, – говорить вона дочці, – нехай на ваше весілля грошей заробить. Не зможе? Тоді як він буде тебе з майбутньою дитиною або декількома забезпечувати?
-А він зможе, – каже Ліза, – тільки на це треба ще кілька років, та й таке весілля, про яке я мрію – Віталіку не потягнути. І якби ж то у моїх грошей не було? Так є ж. І навіщо було обіцяти? Значить, будь на місці Віталіка хтось, на мамин погляд, більш перспективний, вона б обіцянку виконала. А з Віталіком не хоче?
Ліза вважає, що з боку Марини Вікторівни це формений шантаж. Але відмовлятися від нареченого вона не має наміру. І від весільного торжества теж. Хоча Віталік і закликає її розписатися більш скромно, а вже сукню він їй точно забезпечить: красиву, яку захоче.
-Всім моїм подругам батьки допомагали, – ображається Ліза, – навіть, якщо вибір дочок їм не дуже подобався. Ну і що, припустимо, плюну на все, відмовлюся від весілля, так наступний крок буде який? Квартира не на мене записана, з цим чоловіком ти туди не в’їдеш? Нехай наречений заробляє сам? Але ж це роки!
На думку Лізи, мама чинить несправедливо, погіршуючи становище дочки, відносини між ними, прирікаючи на роки важкої іпотечної кaбали.
Дівчина не знає, що тепер робити, адже від коханого відмовлятися вона не збирається.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
