fbpx

Маланці цього року вже 80. Вже літо закінчується, всі люди в селі викопали картоплю, а в неї й не копаний город. Засмутилася старенька, хто ж це їй допомагатиме цього року

У Маланки сьогодні день народження, жінці 80. Сама все готувала, пекла, чекає родину у гості. Чоловіка давно не стало, самій все важко робити, але ці дні в таких приємних турботах жінка забула про все, лише все своє життя важке, але щасливе згадувалося.

Маланка мала семеро дітей. Чоловіка працьовитого, який поїхав на заробітки, щоб сім’ї краще жилося. А сама працювала жінка в колгоспі. Вона ще з дитинства була привчена до праці і дітей своїх до праці привчала. Ні відпусток, ні відпочинку ніякого не бачила, мала лише два вихідних дні на місяць, та й на великі свята була вдома. ото й весь відпочинок.

Вранці Маланка йшла на роботу і казала дітям, хто що має робити: хто картоплю чистити, хто варити, хто курей й гусей годувати, хто бір’ян рвати. А коли поверталася з колгоспу, то дивилася, чи справилися діти з роботою: хто все старанно виконав, то йшов з дітьми сусідськими гуляти, а хто ні – доробляв усю свою роботу.

І, якби жінка не втомлювалася на роботі і від свого домашнього господарства, а на подвір’ї у неї завжди росли усякі квіти, як же вона їх любила: то на роботу принесе, дівчатам пороздає, то в кожній кімнаті у хаті поставить. Як би важко не було, іноді й непорозуміння виникали, але сім’я завжди росла дружною і люблячою.

Дітки повиростали, стали знаними і поважними людьми, покинули усі батьківську хату, чоловіка не стало ще 10 років тому. Залишилася Маланка одна, життя подарувало їй багато онучат, діти кличуть до себе, але Маланка сказала, що хати своєї, де була щасливою стільки років, не залишить і родина змирилася з рішенням мами, провідують по черзі її.

Цієї осені Маланка тільки подумала, як же вона буде копати картоплю, як на порозі уже діти стояли. За пів дня все викопали, поносили і в саду накрили великий стіл, як завжди на всю велику родину.

На свій день народження Маланка просила нічого їй не дарувати, їй нічого не потрібно, все є. Діти лише несли оберемками квіти, клали Маланці до ніг, бо такої золотої мами, як у них, на цілому світі немає.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page