fbpx
Життєві історії
Макар покликав мене заміж, я погодилася і вся наша родина стала готувася до весілля: підібрали ресторан, замовили лімузин, знайшли тамаду і купили шикарну весільну сукню. А за місяць до весілля я зустріла Андрія. Я щиро покохала і стала думати, як же мені розповісти все своєму нареченому. І я стала телефонувати усім запрошеним гостям і просити їх, щоб вони не приходили на весілля

А коли вже мені виповнилося 18 років я познайомилася з Макаром. На той момент йому було 20 років, він щойно повернувся з армії, високий спортивний хлопець мені дуже подобався, от відчувала, що це саме моя людина, навіть не знаю, як це пояснити,але відчуття було особливе якесь.

Між нами виникли гарні дружні стосунки, а потім ми стали зустрічатися. Мені здавалося, що ми дуже щиро кохали один одного, у нас були спільні знайомі та інтереси. Наші стосунки все міцнішали з кожним днем і ми з Макаром вирішили одружитись і жити разом.

Познайомилися з батьками і призначили весілля на кінець літа. Готуватися ми та наші рідні люди почали ще заздалегідь. Підібрали гарний ресторан, закупили різну недешеву атрибутику весільну, домовилися з хорошим тамадою, намагалися зробити свято, на якому б усім було весело та цікаво. Ми були по справжньому щасливі з Макаром, як ніколи.

Адже я скоро одягну цю заповітну весільну сукню, про яку мріє кожна дівчина. Всі з захопленням будуть на нас дивитися і говорити багато теплих та хороших слів в нашу сторону. Але мабуть не склалося у мене тоді.

За місяць до весілля я зустріла Андрія і закохалася в цього чоловіка щиро, ось так по справжньому, з першого погляду. Я думала, що зі мною такого ніколи не станеться.

Андрій був старший за мене на цілих 10 років, він був вже розлучений і мав сина. Але це аж ніяк не впливало на мої почуття до нього.

Я дуже довго думала, не знала, що мені робити. Як сказати Макарові, що скажуть мої батьки та родичі, та й гості вже всі запрошені. Першій я вирішила все сказати мамі.

Пояснивши ситуацію, мама не була в захваті від цього, але переконувати мене змінити своє рішення вона не стала, адже розуміла, що у шлюбі з Макаром я зіпсую своє майбутнє, та й і їй навіть було зрозумілим, що такий шлюб довго тривати не буде.

Не буду описувати детально, як все це відбувалося, але ми все скасували. І весілля, і вінчання, і гостей всіх обдзвонила я сама, навіть не пояснювала, просто все відмінила і все, сказала, щоб не приходили, адже свята не буде ніякого.

Хоча мама була проти мого нового обранця, адже Андрій з’явився в моєму житті і все відразу змінилося.

Я її розумію, звичайно. Але це кохання, що ж тут вже вдієш. Я вийшла заміж за Андрія, без свята, без шикарної весільної сукні, про яку так мріяла багато років, без вінчання, адже в одну ми це для мене стало чимось умовним і зовсім не важливим.

Ми нікого не запрошували розділити з нами нашу радість, адже якось незручно було дивитися у вічі своїм рідним та близьким, але я щаслива жінка.

В шлюбі ми вже 12 років, у нас двоє прекрасних малюків. І тепер я точно знаю, що без кохання щастя не буде ніколи. Не варто будувати свої стосунки без щирих почуттів. І ніколи не пізно змінювати щось у своєму житті, ніколи не дивіться на те, що скажуть про вас люди, живіть своїм життям, адже так можна пройти

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

You cannot copy content of this page