Майже 5 років тому мій єдиний син купив хорошу земельну ділянку. Рік стояла вона просто так, заросла високим бур’яном.
Згодом поставили паркан, залили добротний фундамент і знову простій, бо грошей на будівництво, особливо, не мали. За всі ці роки ледве постав перший поверх.
Не хочуть син з невісткою маленький звичайний будиночок, щоб відразу заїхати, а хочуть справжні великі хороми, тому для першого поверху вони продали свою двокімнатну квартиру, змінили на кімнату в гуртожитку, там і живуть, причому, разом з онукою, в тісноті.
Коли сім’я сина приходить до мене в гості, всі розмови тільки про будівництво їх будинку і все: як що вони бачать в майбутньому, як воду та газ будуть прокладати, з чого буде дах, і як потрібно утеплювати будинок, в який колір фасад фарбуватимуть.
А ось вже мої особисті проблеми нікого не цікавлять: якщо я заговорю на тему свого не такого вже доброго здоров’я, то тема швидко змінюється.
Я завжди розуміла, до чого хилить мій син з невісткою: вони хочуть умовити мене продати мою двокімнатну квартиру, щоб добудувати будинок.
Мовляв – потім всі разом там і заживемо там. Коли-небудь, в наступному житті, адже у них ніколи не вистачає грошей, щоб побудувати те, що насправді вони хочуть.
Я вголос озвучила їх думки, запитую відразу:
«Ну що, хочете, щоб я продала свою квартиру?».
Вони відразу зізналися, що дуже цього хочуть і стали обоє розповідати, як буде добре нам всім разом в новому будинку жити, а я на старості років взагалі маю радіти, що доживатиму не одна.
Дивлюся на невістку свою, думаю – ото вже хитра яка, вона ж мене терпіти не може, неправду на кожному кроці, а тут вона прямо така добра та ввічлива зі мною.
Але з іншого боку мені шкода єдиного сина свого. Кредит їм чомусь не дають на будівництво, тільки під дуже великі відсотки, не можуть же вони впроголодь жити. Стала замислюватися я вже сама над цим, йому нікому допомогти, крім мене.
Але де ж мені жити? Не до них же в гуртожиток йти або в недобудований будинок. Невістка відразу:
«А ми подумали і вирішили, що вам на дачі буде добре!».
Це вона так подумала. До слова сказати, у нас є непогана дача, яку навіть не продати: вона дісталася нам разом з сестрою від батьків, приїжджаємо туди влітку відпочити. Але ж це якраз і є – літня дача.
Вона не утеплена, стіни тонкі, дерев’яні, три кімнатки і веранда, в стилі радянського сільського будиночка. Туалет – на вулиці, вода – відрами носити. Якщо влітку це не зовсім в тягар, то взимку – це дійсно дуже незручно і взагалі навіть уявити не можу, як там жити. Газу там немає, тільки привізні балони, щоб їжу готувати.
Я їм пояснюю, що я там навіть одну зиму не просиджу зі своїм здоров’ям – замерзну, навіть якщо буду дуже стареньку грубку топити, зовсім маленьку, типу «буржуйки», а мені шкода саму себе.
Та невістка так вперто переконує мене:
«А ми вам в одну кімнату обігрівач поставимо!».
Ой, дякую, прислужилася. А в туалет в мороз як побігати? А помитися нормально як? Вона мені каже:
«Але живуть же якось в селах люди і звикають! Та й переселенці багато зараз так живуть і ви б трохи могли б так пожити, це ж не назавжди, на зиму одну».
Я їм пропонувала – самі живіть там, а мені дайте гуртожиток, але у них же робота і школа, а я пенсіонерка, можу і так пожити, почекати, пересидіти. Орендувати мені квартиру – теж не вигідно їм, бачте, адже всі ж гроші потрібно терміново віддати на будівництво.
Але все одно мені чомусь не дає спокою моя совість. З одного боку, я повинна допомогти родині сина. Але боюся, що цих грошей на їх хороми все одно не вистачить. Якщо я і буду жити там цю цілу зиму, то не факт, що довгобуд не затягнеться ще на роки.
Ну так що ж мені до останніх днів на цій дачі жити в таких поганих умовах, чи подбає тоді про мене там хтось? Це ж не жарти якісь.
А більше ніде – навіть у моєї рідної сестри сім’я велика, самі туляться. Немає більше варіантів, але і сидіти з видом, що мене не стосуються проблеми сина, теж не можу. Що мені робити? Як полегшити життя своєму синові? Боюся помилитися. От як зробити вірний вибір мені?
Фото ілюстративне.
Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube.
Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.
