Відверто кажучи, я навіть не знаю, для чого я пишу свою історію, але сподіваюся, що почую хорошу думку, яка допоможе мені прийняти правильне рішення. Можливо, просто поговорити мені ні з ким зараз, а виговоритися просто потрібно, щоб на душі хоч трохи стало легше, мені зараз це дуже потрібно.
Хоча я вже давно це знаю, але все одно дивуюся як життя швидко змінюється, ще вчора ти була щасливою людиною і насолоджувалася життям, а сьогодні все змінилося загалом. Так сталося і зі мною на цей раз.
Мій чоловік Олег, з яким я прожила разом 17 років у шлюбі, просто пішов від мене, ось так просто залишив саму. Хоча ні, не просто, Олег зустрів іншу. Багато хто скаже, що це не дивина, зараз у сім’ях таке часто буває, розлученням зараз зовсім нікого не здивуєш. Але одна справа, коли це сталося з кимось, а інша коли це все стосується особисто тебе, ти зовсім по-іншому дивишся на ці речі.
Ми з Олегом одружилися відразу після того, як закінчили навчатися в університеті, і всі ці роки були щасливі разом, у нас все було добре загалом. А, можливо, мені так здавалося, я вже так думаю зараз принаймні. Я дуже добре ставилася до свого чоловіка, і досі маю щирі почуття до нього.
Ми знали добре вже давно, що в нас з ним не буде дітей, все через чоловіка. Але мене це не засмучувало зовсім, я вірила, що ми можемо бути щасливими вдвох і все робила для цього. Бо я думала, що ми завжди підтримаємо один одного, ми щасливі разом, і, якщо доля не подарує нам діток, то ми ніколи не залишимо одне одного, лише більше цінуватимемо свою другу половинку. Я все робила, щоб Олег був щасливим, огорнула його теплом та турботою.
Але минулого місяця чоловік сказав, що нам потрібно з ним серйозно поговорити і повідомив, що знайшов іншу. Не знаю, чому я так вчинила, але я влаштувала немалу суперечку. Я навіть уявити собі не могла, що колись почую таке від Олега. Я просто не могла зрозуміти цього, адже сама, виходить, відмовилася від шансу стати щасливою мамою дитини заради нього. А він просто так іде до іншої після стількох років, які ми жили разом?
Слово за слово і Олег сказав, що ніколи мене не кохав, а жив зі мною, тому що йому так було зручно. Виявилося, що я була для нього лише домогосподаркою, яка прала йому, готувала і прибирала, я ніколи не помічала, що чоловік мене так сприймає.
Я ніколи не очікувала такого почути від коханої людини, з якою збиралася прожити все своє життя.
А вже наступного дня, вранці, Олег зібрав свої речі і пішов. Я хотіла вмовляти його не робити цього, але почуття власної гідності мене зупинило. Від наших спільних друзів та знайомих я дізналася, що Олег живе зі своєю колишньою однокласницею.
Всім нашим родичам та знайомим я говорю неправду, що ми по-доброму вирішили розійтися обоє, не зійшлися характерами, а не що він мене залишив і так легко проміняв на іншу. Але легше від цього не стає мені зовсім, сама в це не вірю і для мене це зовсім нічого не міняє. Непросто грати роль радісної жінки при тому, що на душі смуток, що зовсім нічого не хочеться робити, та й немає для кого мені тепер щось старатися.
Якось я бачила їх разом. Це було декілька днів тому. Не здається мені, що Олег щасливий, він не виглядав радісною людиною. Вони просто йшли про і щось розмовляли. Я просто розвернулася і пішла в іншу сторону, щоб мене не помітили вони, адже не хотілося зустрічатися з ними, не хотіла, щоб помітили мене.
Не знаю, як мені було реагувати на такі зустрічі. Мені що потрібно привітатися з ними або привітати їх? Ми все ще одружені з Олегом, не дивлячись на те, що чоловік подав на розлучення.
Не знаю, що робити далі. Чи спробувати повернути його в сім’ю? Найприкріше, що я і зараз маю щирі почуття до нього і хочу зберегти свою сім’ю. Я готова вибачити Олегові помилку, але не знаю чи потрібно це йому.
Фото ілюстративне.
