fbpx
Життєві історії
Майбутній зять приїхав в село до тещі, а вона вирішила його перевірити

Майбутній зять приїхав в село до тещі, а вона вирішила його перевірити.

«Косити вмієш?» – при першій зустрічі теща вирішила перевірити мене. Джерело

Сьогодні сиділи з дружиною і згадували, як ми познайомилися, як почали зустрічатися, як знайомили один одного з батьками і т.д. В голові спливла одна цікава історія, яка пов’язана зі знайомством з моєю майбутньою тещею. Я в той час навчався у вiйськовому училищі і як і всі курсанти, неймовірно чекав відпустки. І ось, вона наближалася. Купив квитки додому, радісний як слон.

Там взагалі всі жили від відпустки до відпустки. Домовлялися, що цю відпустку проведемо у мене, заодно познайомимося з моїми батьками. Але.

Читайте також: Таїсію в селі усі називали Таська. – Ну, дівка, – наpікала мати, чекай, прийде час, і твій чоловік тобі усе пригадає. І як у воду дивилася

Теща ні в яку не хотіла відпускати до мене мою майбутню дружину. «Якщо хоче, нехай до нас приїжджає. Тільки у нас в будинку ремонт, так що буде в лазні жити!»- заявила. Теж мені, вирішили їжака голою ж налякати, вибачте на слові! Ми в той час в казаpмі жили, яку ще німці в 39-му році побудували! Дірки в стелі над головою, зірки ночами розглянути можна!

А тут нова лазня. «Приїду, чекай!» – дзвоню дівчині. Сказано зроблено. Купив квитки і ось він я, здоров’я бажаю! Теща вся така привітна, посміхається, мовляв, пожартувала я! Давай знайомитися! Я вже зрадів. Але, як виявилося, не так то все і просто. Спочатку зібрав шафа-купе. Вбудовану. Вийшло непогано.

Скільки років пройшло, а до цих пір не розвалилася. Ну, думаю, пройшов перевірку. Ага, в основному! «Ти косити вмієш?» – питає. “Від роботи? Запросто! »- відповідаю. «Неї, мені потрібно вздовж паркану траву викосити, тільки акуратно, там саджанці дерев, їх потрібно залишити!» – каже. Дивлюся, на ділянці стоїть електрична косарка. Знаєте, візок такий? Її возиш, а вона косить.

Ну, думаю, чого б не покосити. «Звичайно вмію!» – кажу. “От і добре. Підемо! »- і веде в підсобку. Вручає мені «литовку», тобто косу ручну, звичайну. «Брусок потрібен? Точити будеш?»- посміхається. Ось що тут сказати? Звичайно буду! Давай свій брусок! Косив я довго. Викосив в результаті. Як мені тоді здавалося.

Природно, що половину трави просто пом’яв, а тільки лише половину скосив. Але старався, дуже. Треба відзначити, що теща у мене молодець, оцінила мої труди. Тиждень я у них гостював тоді, дня три подібне знайомство тривало. Потім зглянулася «мама», поїхали на три дні на риболовлю, на острів. У нас там річка, місцями настільки широка, що іншого берега не видно, особливо у водосховища. Відпочили, накупалися, порибалити.

Коли повернулися, стали з тестем збирати ліс, щоб обшити профілем коник даху на будинку. Та ще робота. Цілий день будували. Потім розбирали. Але це вже інша історія. Загалом, знайомство вдалося.) І жив я все-таки не в лазні!

Перевірку пройшов і зятем став. Дякую, вам, мамо.

facebook