fbpx
Життєві історії
Майбутній зять батькам Марти не сподобався, вони усіма силами намагалися вберегти доньку від необдуманого вчинку. Але Марта не послухала їх, вийшла заміж за Дениса і поїхала з ним в інше місто. Через чотири роки чоловік пішов від неї до іншої, у дівчини не залишалося іншого виходу, як тільки телефонувати батькам і проситися до них назад

Заради кохання Марта, всупереч батьківській волі, все кинула і поїхала з майбутнім чоловіком Денисом. Хлопець батькам не сподобався відразу, тому батьківського благословення Марта не отримала. Розписалися, почали жити, народилася дитина, жили вони непогано, а потім чоловік зібрав речі і сказав:

– Наша помилка в тому, що ми зустрілися занадто рано, прости але я зустрів жінку, я хочу з нею прожити все життя!

Так вона виявилася одна в чужому місті, з дитиною на руках. Він пішов, не залишивши нічого, крім знімної квартири, залишалося два тижні до оплати. Малюкові на той момент виповнилося три роки, але хто дасть місце в садку, вони не з цього міста, тут своїм не вистачає, та й прописки у них немає.

Марта не стала розкисати, вона пішла роздавати листівки, та й синові корисно повітрям дихати, так минуло два тижні, господиня квартири сказала, що завтра крайній термін і потрібно платити, Марта не змогла. Господиня їх вигнала і поскаржилася в службу опіки, у Марти забрали сина, вона пошептала йому наостанок:

– Синку, пробач мені, я тебе дуже сильно люблю, я обов’язково заберу тебе, не переживай мама тебе не кине!

Марта ночувала на вулиці, відкладаючи кожну копійку, вона їла раз в два дні, так вона змогла назбирати грошей на квиток, але вирішила купити телефон і подзвонити батькам, здивувавшись самій собі, чому ця думка не прийшла їй в голову раніше. Батько вилетів в цей же день, Марта стояла біля аеропорту і чекала на нього. Коли батько побачив Марту, ледве її впізнав – виглядала дівчина не вельми добре.

В той вечір тато зняв номер в готелі, але Марту не хотіли пускати через її зовнішній вигляд, батько запевнивши, що все нормально, провів дочку в її кімнату, а сам замовив вечерю.

Марта вийшла з душу, відразу накинулася на їжу, батько дивився на неї з очей текли сльози при згадці про їхнє щасливе минуле. Ось він перший раз її побачив, він так мріяв про доньку, а ось донечка зробила перший крок, перше слово – «тато», Мартуся перетворилася з незграбної дитини в біляву дівчинку, потім садок, школа, а ось і випускний, його красуня дочка, університет і цей пройдисвіт.

– Марта, або він або сім’я, якщо ти з ним поїдеш, можеш забути про нас! – сказали батьки, намагаючись вберегти доньку від непоправної помилки.

Марта грюкає дверима і впевнено йде в нове життя. А через чотири роки дзвінок: – Татусю допоможи мені! А зараз його улюблена дівчинка сидить вся худа і уминає їжу, як ніби ні разу в житті не їла.

Марта все розповіла татові, батько кинувся в дитячий будинок, потім вилетів назад, а повернувшись з усіма необхідними папірцями, забрав онука. Марта з сином поїхали разом з татом додому. Тепер у них є захист і справжня сім’я.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page