З своїм першим чоловіком Людмила розлучилася, коли донечці було всього 5 рочків. Хоч і дуже любила вона свого Василя, та не могла більше терпіти його зради.
Це було велике кохання, яке приходить раз у житті. Людмила мріяла, що стане найщасливішою жінкою на цьому світі, але, натомість, отримала лише розчарування.
Спочатку у чоловіка були просто інтрижки, їх вона ще терпіла. Але потім Василь знайшов собі Тетяну, і відкрито, не ховаючись ні від кого, став до неї ходити.
– Не подобається – йди від мене, тебе ніхто не тримає, – заявив він дружині.
От вона і не витримала. Пішла. А маленька донечка не переставала питати – де тато?
Василь зробив вигляд, що не він пішов з сім’ї, а Людмила від нього пішла, тому, без зайвих докорів сумління відразу після розлучення розписався з коханою Тетяною.
А як важко жилося тоді Людмилі з донечкою, один Бог і знає. Вона перебивалася з хліба на воду, інколи так було сутужно, що хоч плач.
А ще, серце ніяк не хотіло розлюбити Василя, як відомо – йому не накажеш.
Але, через 10 років Людмила зустріла Ігоря. Він був солідним чоловіком, на 15 років старшим за неї. Приділяв їй багато уваги, дарував дорогі подарунки.
Людмила навіть за всю його доброту і чудове ставлення до неї, не змогла його полюбити.
Було ще одне але – Ігор був одружений, мав дружину і двоє доньок.
Людмила стала коханкою одруженого чоловіка. Не такої долі вона собі бажала, але ж вже як вийшло – не вона перша, не вона остання. Он, Тетяна, влізла в її сім’ю і забрала чоловіка, якого вона кохала понад життя. То чого Тетяні можна, а їй ні?
Забирати з сім’ї Ігоря вона не планувала, але вийшло так, що вона зрозуміла, що у неї буде дитина.
Ігор сам сказав, що розлучиться, запише дитину на своє ім’я, і вони житимуть сім’єю. Але Людмила відмовилася – на чужому нещастю свого щастя не побудуєш.
А дитину вона вирішила народжувати, не зважаючи на те, що їй було уже під 40.
Минув час, старша донька вийшла заміж, а молодшій виповнилося 10 років.
Якось, на вулиці, випадково Людмила зустріла Ігоря, він був зовсім не схожий на себе – чоловік дуже змарнів і постарівся.
Він зізнався Людмилі, що важко хворий, лікарі ніякої надії не дають, тому він не знає, скільки ще йому залишилося ходити по цьому білому світу.
Ігор сказав, що в свій заповіт він вніс і їхню спільну донечку, от лише він не знає, як на це відреагують його дружина і діти.
– Ти пробач мене, якщо що. І донечка нехай пробачить. Любив я вас, але що тепер, назад нічого не вернеш, – сумно сказав Ігор.
Людмила була неабияк збентежена такою зустріччю і такою важкою розмовою. Вона не знала, що їй тепер робити? Розповісти нарешті правду молодшій доньці, хто насправді її тато, і їх з Ігорем хоча б познайомити? Чи, і далі мовчати, адже 10 років вони якось жили…
В голові у жінки була така каша, що вона і сама вже не могла збагнути – хто винен, що її життя ось так пішло шкереберть? Зрадник Василь? Розлучниця Тетяна? Чи, може, вона сама…
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube.
Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.