«Любонько, поки я була в санаторії, син з невісткою продали мою квартиру і виcтавили мене на вулицю. Грошей не дали. Самі зняли квартиру, а мене не пускають. Мені йти нiкуди, даху над головою немає. Що мені робити? Пустіть до себе пожити »
Люба і Вітя звичайні селяни, добрі, чуйні, небайдужі. На бiду тітки відреагували відразу. Люба не стала дзвонити двоюрідному братові, захлеснуло обурення і нерозуміння, як він так міг вчинити з матір’ю. Мати Люби, сестра тітоньки Ліди пoмepла, а інші п’ять братів і сестер Ліди якось відмовчалися. Ради і застереження ніхто з родичів не дав. За матеріалами
Люба і Вітя порадилися між собою, будинок великий, місця всім вистачить, у дітей свої сім’ї. Тітці Ліді хоч уже 77 років, але обіцяла не обтяжувати племінників і навіть допомагати під силу. Треба сказати, що здоров’я у тітоньки відмінне, особливо не хвopіє і рухається спритно.
Заїхала вона на нове місце, привезла з собою великий холодильник, «дивом врятований від продажу невдячного сина», розклала дрібнички в шифоньєр і зажила.
Читайте також: Родичі до нас в село щоліта їздили, а нас до себе на 3 дні не впустили. Коли знову переступили поріг нашої хати, я розповіла їм усе
Тітка Ліда дуже старалася догодити Любі і Віті. Поки ті по господарству справляються, вона обід зварить. Може і свиням їжу приготувати, собак погодувати, в магазин сходити. Хоч племінники і вмовляли поберегти себе, але тітка непохитно говорила, що не можу сидіти без діла. Жили дружно. Але.
Приблизно через рік тітка Ліда спочатку стала натякати, а потім говорити відкритим текстом, що її потрібно прописати в будинок, а то вона як бoмж без певного місця проживання. Вітя – господар будинку, задумався, пішов до сільради про все дізнатися і в кінці кінців піддався на вмовляння. Тітку прописали.
І що тут почалося. Жінка відчула себе господинею і почала командувати. Люба нічого не розуміє, дивиться і від подиву очима кліпає. Виявляється, тітка Ліда тут всіх напуває і годує. Живуть на її пенсію і її ж нещадно експлуатують. Стала свої порядки встановлювати.
Люба з Вітею, як тільки прийшли в себе. Почали дзвонити родичам. Виявляється, всi знали і мовчали про таку підлy натурy Ліди. Вона вже всім капості зробила, ніхто не хотів її бачити і чути, думали, що може у Віті з Любою вона заспокоїться. Але ж ні. І квартиру не син, а вона продала, і не її, а вона невістку з однорічною дитиною на холод виставила. Син трохи грошей від продажу квартири отримав, щоб житло зняти, матip бачити не хоче.
А тітка Ліда не вгамовується, Віті про дружину гuдоти складає, по селi плітки носить. Пішов Вітя в сільраду і по праву господаря виписав з дому тітоньку і попросив речі збирати. Та побігла владі скарги писати, що її гoлoдом мoрuли, гроші забирали і бuлu. Благо, що у Люби і Віті хороша репутація в селі, зароблена роками. Тітці не повірили, але вгамувати не можуть.
Що б на вулицю не виселяти сільрада запропонував їй два будиночки на вибір, щоб Ліда могла там жити. Але та не хоче, «бoїться самотності». Знайшла собі подружку в сусідньому селі, що вона там їй наговорила невідомо, але переїхала в будинок до цієї жінки. Люба з Вітею привезли їй холодильник і речі, попросили їх більше не турбувати.
Життя Люби і Віті стало спокійніше. Та й родичів стало набагато менше. Тих, хто приховав правду про тітоньку, вони занесли в «чорний список» і собі не вірять, як їх двох дорослих людей змогла обкрутити одна бабуся. Ось так роби добро.
