fbpx
Життєві історії
Люба відкрила мені таємницю, що Богдан мені не двоюрідний брат, а рідний, але тільки по батькові. Вона сказала, що точно не знає, чому так вийшло, але саме через це наша бабуся залишила все своїй старшій дочці Світлані, а не поділила між нею і моєю мамою. Я не вірю жодному її слову, до того ж, батько попереджав мене про те, що таке може бути з цією сімейкою. Я нарешті зрозуміла, чому мама з ними скільки років не спілкувалася

Моєї мами не стало три роки тому, а тата нещодавно. Батьки дуже любили один одного, тато все моє свідоме життя носив маму на руках і задаровував її квітами. Я думаю, тато так і не зміг змиритися з відсутністю мами в його житті. Відразу після того, як тато вступив в права спадщини на мамину половину квартири і я відмовилася від своєї частки в його користь, він написав дарчу вже на всю квартиру цілком на мене.

Я здивувалася, чому він так зробив, але він сказав: – Донечко, так треба, ти пізніше зрозумієш. У нас дуже цікаві родичі, ти, головне, не слухай їх, бо вони не чесні люди.

Я спробувала з’ясувати, що тато має на увазі, але він лише віджартувався. І пів року не пройшло, як я втратила батька, як мені написала Люба, моя двоюрідна сестра. Її мама – рідна сестра моєї мами. З мамою вони не спілкувалися – з уривків маминих розмов, я зрозуміла, що тітка кинула мою маму зі спадщиною.

Люба сказала, що скоро буде у справах в моєму місті і що нам з нею треба серйозно поговорити, що у неї для мене є важлива інформація.

Люба приїхала через тиждень. Я забрала схвильовану сестру з вокзалу і привезла до себе в квартиру. Вона озирнулася і сказала, що у мене дуже гарна квартира.

– Шкода, що скоро тобі доведеться переїхати, – співчутливо подивилася на мене Люба. А далі таємничо додала: – Пішли на кухню, розповім.

У моєї тітки Світлани, мами Люби, крім неї, є ще син Богдан. Так от, Люба відкрила мені таємницю, що Богдан мені не двоюрідний брат, а рідний, але тільки по батькові.

Вона сказала, що точно була не в курсі, чому так вийшло. Але саме через це наша бабуся залишила все своїй старшій дочці Світлані, а не поділила між нею і моєю мамою. І ніби як-раз таки через те, що тато спочатку залицявся до Світлани, а потім, коли вона чекала дитину, кинув її і одружився з моєю мамою.

– Мама з Богданом сюди збираються, квартиру твою ділити будуть. Готуйся, – закінчила свою сповідь Люба.

Я задумалась. Ділити було нічого, адже тато написав дарчу на мене, накопичення татові лежать удома – банкам він не довіряв, машина – моя, на моє ім’я куплена. А більше у тата і не було нічого. Та й історія ця з батьковим батьківством – він так любив маму, що я сумнівалася в тому, що почула. Хоча, в житті всяке можливо, це ж давно було.

Я подякувала Любі за попередження і поклала її спати, сама теж заснула. Сплю я досить чутливо, і прокинулася від того, що хтось шарудить паперами. Я відкрила очі і побачила Любу, яка рилася в моєму столі з включеним на телефоні ліхтариком.

– Що ти там шукаєш? Ти щось загубила? – запитала я.

Від несподіванки Люба випустила телефон на підлогу. І почала дуже невнятно щось мені пояснювати.

– Люба, не порахуй мене непривітно господинею, але гості, які риються в моїх речах, мені не потрібні.

Зранку Люби вже не було, а вхідні двері були відчинені навстіж. Я перевірила – ніби все на місці. Через кілька днів мені подзвонила тітка Світлана. Вона вже знала, що квартиру батько записав на мене і почала говорити мені, що я безсовісна – брата обділила. А він одружився, живе на орендованій квартирі. Все матуся твоя винна. Якби не вона, він би зі мною одружився. Треба було їй з’явитися і все зіпсувати…

Я не стала її слухати, просто скинула дзвінок. Більше вона не дзвонила. Я не вірю жодному її слову, до того ж, батько попереджав мене про те, що таке може бути з цією сімейкою. Я нарешті зрозуміла, чому мама з ними скільки років не спілкувалася. За прикладом своїх батьків я теж не хочу спілкуватися з своєю тіткою і її дітьми, адже чесністю від них аж ніяк не пахне.

Фото ілюстративне – multilisting.

facebook