fbpx
Життєві історії
Лише місяць минув після нашого весілля, як я стала збирати речі. Чоловікові сказала, що через бабусю його я буду жити зі своїми батьками. А вже, як я була на подвір’ї в своєї мами мене набрала свекруха

Я нещодавно вийшла заміж за Степана, він хороша і добра людина, вважаю, що мені пощастило з ним.

Звісно, весілля ми, як такого не робили, просто розділили нашу радість одруження з найближчими людьми в кафе.

Степан мій живе з бабусею, мама вдруге вийшла заміж і поїхала до свого чоловіка жити, тепер в неї є ще одна дитина, синові її 5 років, це маленький брат мого чоловіка.

Моя свекруха до них більше не приїжджала, лише Степан їздив до них разів 10 за декілька років.

Я ще дуже дивувалася, зовсім не розуміла свою свекруху, й гадки не мала, як так можна відноситися до своєї рідної людини, адже, як би там не було, а це рідна мати її колишнього чоловіка, рідна бабуся її сина.

Мій чоловік жив зі своєю бабусею, мамою його тата, якого не стало давно.

Він виправдовувався, що вже б давно пішов, але бабусі потрібен догляд, сама вона впоратися не може.

Мама чоловіка навіть на святкування нашого одруження не приїхала.

Правда свекруха дуже вибачалася, пояснювала, що дитина мала, і щось там у неї не складається.

Бабуся Степана видалася мені дуже доброю людиною, вона мене прийняла гарно, запевняла, що квартира, яка належить їй скоро стане нашою.

Після одруження ми з ним стали жити з його бабусею.

А потім поїхали відпочити в Карпати, це була наша, можна сказати, така весільна подорож, нас вдома не було десь тиждень.

Повернулися ми з Степаном пізно ввечері, а вранці мене голосно розбудила бабуся мого чоловіка, сказала, що вона хоче їсти і я маю готувати сніданок їй, а на холодильнику висить список продуктів, які я маю купити в магазині, коли чоловік піде на роботу, вона вже їх склала для мене.

Я встала дуже здивована і пішла на кухню смажити яєчню.

І бабуся всі цих 20 хвилин, які я готувала сніданок, розказувала мені, що я маю зробити за день.

Мені це, звісно, дуже набридло і я пішла в кімнату збирати свої речі.

Мій чоловік теж згодом прокинувся і став запитувати, що трапилося.

А бабуся відповіла, що у нього дружина така сама лінива, як і його власна мати.

Лише зараз я зрозуміла, чому мама Степана вийшла заміж та пішла від своєї свекрухи, навіть навідуватися до неї не хотіла.

Я поїхала до своїх батьків, а по дорозі мені зателефонувала мама Степана.

Вона сказала, що все знає, і збирає речі, щоб приїхати і поговорити зі своїм сином, сказати, щоб йшов за дружиною, а не слухав бабусю.

Зараз ми з чоловіком орендуємо житло. Чоловік сам їздить допомагати своїй бабусі, а я ні її, ні її квартири не хочу.

От як бути з такою недоброю старою людиною, але за нею маєш доглядати ти, бо більше немає кому?

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page