Я нещодавно вийшла заміж за Степана, він хороша і добра людина, вважаю, що мені пощастило з ним.
Звісно, весілля ми, як такого не робили, просто розділили нашу радість одруження з найближчими людьми в кафе.
Степан мій живе з бабусею, мама вдруге вийшла заміж і поїхала до свого чоловіка жити, тепер в неї є ще одна дитина, синові її 5 років, це маленький брат мого чоловіка.
Моя свекруха до них більше не приїжджала, лише Степан їздив до них разів 10 за декілька років.
Я ще дуже дивувалася, зовсім не розуміла свою свекруху, й гадки не мала, як так можна відноситися до своєї рідної людини, адже, як би там не було, а це рідна мати її колишнього чоловіка, рідна бабуся її сина.
Мій чоловік жив зі своєю бабусею, мамою його тата, якого не стало давно.
Він виправдовувався, що вже б давно пішов, але бабусі потрібен догляд, сама вона впоратися не може.
Мама чоловіка навіть на святкування нашого одруження не приїхала.
Правда свекруха дуже вибачалася, пояснювала, що дитина мала, і щось там у неї не складається.
Бабуся Степана видалася мені дуже доброю людиною, вона мене прийняла гарно, запевняла, що квартира, яка належить їй скоро стане нашою.
Після одруження ми з ним стали жити з його бабусею.
А потім поїхали відпочити в Карпати, це була наша, можна сказати, така весільна подорож, нас вдома не було десь тиждень.
Повернулися ми з Степаном пізно ввечері, а вранці мене голосно розбудила бабуся мого чоловіка, сказала, що вона хоче їсти і я маю готувати сніданок їй, а на холодильнику висить список продуктів, які я маю купити в магазині, коли чоловік піде на роботу, вона вже їх склала для мене.
Я встала дуже здивована і пішла на кухню смажити яєчню.
І бабуся всі цих 20 хвилин, які я готувала сніданок, розказувала мені, що я маю зробити за день.
Мені це, звісно, дуже набридло і я пішла в кімнату збирати свої речі.
Мій чоловік теж згодом прокинувся і став запитувати, що трапилося.
А бабуся відповіла, що у нього дружина така сама лінива, як і його власна мати.
Лише зараз я зрозуміла, чому мама Степана вийшла заміж та пішла від своєї свекрухи, навіть навідуватися до неї не хотіла.
Я поїхала до своїх батьків, а по дорозі мені зателефонувала мама Степана.
Вона сказала, що все знає, і збирає речі, щоб приїхати і поговорити зі своїм сином, сказати, щоб йшов за дружиною, а не слухав бабусю.
Зараз ми з чоловіком орендуємо житло. Чоловік сам їздить допомагати своїй бабусі, а я ні її, ні її квартири не хочу.
От як бути з такою недоброю старою людиною, але за нею маєш доглядати ти, бо більше немає кому?
Фото ілюстративне.
