Ліза була молодшою донькою в родині суворих батьків. Мирослав Ярославович та Лідія Павлівна, які були вчителями, виховували своїх дітей у всій строгості, не дозволяючи їм нічого зайвого. Її старші брати і сестра з лишком виправдали всі очікування тата і мами. Всі вони добре вчилися, їх регулярно нагороджували похвальними листами та грамотами за навчання та участь в спортивних змаганнях і музичних конкурсах. І Андрій, і Назар, і Марта поступили в престижні університети.
Зате Ліза росла зовсім іншою дитиною – в школі вчилася погано, ні в які гуртки та секції не ходила. Їй було цікавіше бігати з хлопцями у дворі і грати футбол. Батьки дивилися на всі ці викрутаси молодшої улюбленої доньки крізь пальці і все прощали пізній дитині.
Школу дівчина все ж закінчила, але поступати нікуди не поїхала. Після школи Ліза закохалася у хлопця, на рік старшого за себе. Вона заявила батькам, що хоче заміж, а якщо вони проти, взагалі піде з дому. Довелося мамі з татом і цього разу піти на поступки. Зіграли весілля. Незабаром у Мирослава Ярославовича та Лідії Павлівни народилася внучка Даринка, а через рік – ще одна, Маринка.
Ось тільки їх тато незабаром втомився від сімейних турбот – що й не дивно, не кожен в двадцять років готовий стати батьком двох дітей. В один прекрасний день Ліза мовчки зібрала речі чоловіка і виставила за двері. Вона зрозуміла, що такий батько не потрібний її дівчаткам.
Ліза влаштувала дочок в ясла, а сама пішла працювати. Через рік, все-таки, вступила до університету – сама, без допомоги батьків, на заочне відділення. А коли почала заробляти трохи більше, забрала дітей і поїхала в інше місто. Батькам вона дзвонила не надто часто і допомоги не просила.
Лізі пощастило зустріти хорошу людину, яка виростила доньок Дарину і Марину. Але своїх дітей в сім’ї не було. Старші дівчата встигли вирости і, за прикладом мами, так само швидко вийти заміж. І ось одного разу прийшли до неї в гості старша дочка з зятем, щоб повідомити, що чекають малюка. Ліза була рада цій новині, проте у неї теж була чудова новина – нещодавно вона дізналася, що теж скоро стане матір’ю.
Тому майбутня бабуся з порога їм сказала:
– У мене теж є для вас сюрприз, у вас скоро народиться братик.
Дарина привітала маму і була за неї дуже щасливою. Лізі було всього сорок років, але на виглядала ще молодшою. Її чоловік був на п’ять років молодшим від неї, і хоч і ростив її доньок, як рідних, завжди мріяв про свою дитину. Тому теж був безмежно щасливий, почувши цю новину.
Мати і дочка народили майже одночасно. Перший онук Лізи старший за її маленького сина на два тижні. З малюками сидять по черзі. А коли гуляють по вулиці, люди думають, що це дві подружки.
Фото ілюстративне – book-selebs.
