fbpx
Життєві історії
Ліда збирається робити в новій квартирі ремонт, свекруха щаслива – постійно намагається розповісти мені, яку Лідочка вибрала люстру і якого кольору буде плитка у ванній. Я не заздрю Ліді, просто ми їй допомагали, а вона в цей час на квартиру збирала

Вісім років тому сестра мого чоловіка розлучилася, Лідія пішла від свого чоловіка з маленькою дитиною і невеликою сумкою речей. Зовиця повернулася до своєї матері, і до останнього часу жила з нею. Звичайно, що відтоді вся наша дружна родина допомагала їй хто чим міг.

Не дозволяли їй сумувати, брали з собою всюди. Їдемо з друзями на шашлики – Ліду з дитиною з собою запрошуємо. Продукти купуємо самі, з неї не беремо, як же, вона ж самотня мама! Своїх дітей веземо в аквапарк або в цирк – і племінника запрошуємо. Мій чоловік їй не дозволяв гаманець відкрити, та й я не мала нічого проти. Племіннику купували речі, іграшки хороші, подарунки дарували на всі свята. Вона нашим дітям – ну максимум по шоколадці на день народження приносила.

Лідія і справді жила дуже скромно. Щось смачненьке купувала тільки синові, одяг і взуття носила роками, речі у сина брала у подруг і у нас, навіть не зважаючи на те, що у нас дівчатка.

В кіно йдемо – ведемо всіх, всюди платимо, беремо їжу і племіннику, і Ліді. Ну а як інакше? Ми ж сім’я!

А тут днями чоловік такий загадковий з роботи прийшов! Я питаю, що сталося? Уявляєш, каже, Ліда квартиру купила минулого тижня, виявляється! Звичайно, цей факт нас дуже здивував.

Ми з чоловіком і дітьми досі живемо в орендованій квартирі. Грошей вистачає впритул. Те, що у нас досі немає свого житла, мене дуже непокоїть. Квартира, в якій зараз живуть, якась невдала.

Після весілля ми починали збирати на своє житло, але не сильно досягли успіху. Народилися діти. Так поки і живемо на зніманні. Може, далі буде краще, з’явиться можливість купити. Але я не уявляю з чого і як? Власна квартира здається мені просто нездійсненною мрією. А тепер ми раптом дізнаємося, що квартиру ось так запросто купила зовиця.

Виявляється, вона всі ці роки збирала аліменти. Мені чоловік як сказав, скільки вона отримувала аліментів на дитину від свого колишнього – я сіла відразу. І на кульки дитині у неї не було ніколи. А ми все намагалися допомогти.

Ліда збирається робити в новій квартирі ремонт, свекруха щаслива – постійно намагається розповісти мені, яку Лідочка вибрала люстру і якого кольору буде плитка у ванній.

Я не заздрю Ліді, просто почуваюся в цій ситуації ошуканою. Ми з останнього їй допомагали, а вона в цей час на квартиру збирала.

Так, Ліда нічого ні в кого не просила, але ж радо приймала від нас подарунки, знаючи, що у нас теж скрутно з грошима і теж немає власного житла. Хіба це чесно?

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page