Подрузі моєї мами 55 років, Ліда заміжня, має єдину дорослу доньку, Марію.
Марія вийшла заміж три роки тому, молода сім’я жила на орендованій квартирі, плануючи в майбутньому взяти кредит, щоб придбати своє власне житло. Молоді часто приходили в гості до батьків і відносини у них були чудові, поки не дізналися, що Марія чекає дитину, потім вона народила донечку. У матеріальному плані стало ще складніше: молода сім’я всі гроші віддавала за оренду квартири, а на життя зовсім мало залишалося грошей. І тоді Ліда, порадившись з чоловіком, запропонувала доньці з онучкою та зятеві пожити у них, до моменту виходу дочки на роботу. Молоді переїхали до батьків Марії, у них свій невеликий будинок, в тісноті, та не в образі. Батьки стали більше допомагати, а діти більше відпочивати.
Спочатку Марія, а її чоловік особливо, якось не дуже добре сприйняли пропозицію матері, звикли кілька років жити одні. Але з часом побачили тільки плюси спільного проживання: не треба витрачатися на житло, батьки завжди готові допомогти з онукою і стало більше вільного часу, по господарству їх ніхто не просив допомагати, а самі вони робити цього не спішили.
Ліда дуже шкодувала свою доньку, адже вона бідна ночей не спить, то зубки лізуть у дитини, то животик болить – і прибирання і готування Ліда взяла на себе, причому відразу за дві сім’ї, бабуся з розумінням ставилася до всього.
Минув час, внучка підросла, пішла в дитячий садочок. Але нічого для Ліди змінилася: вона, як завжди, і готує і прибирає на дві сім’ї, іноді внучку в садочок відводить і забирає. Марія і її чоловік працюють, їм ніколи. А Ліда працює змінами, у неї часу і можливостей більше, так завжди думали донька з зятем.
Якщо спочатку молоді думали відкладати гроші і брати кредит на власне житло, то тепер наче й зовсім про це забули, таке враження, що їх все влаштовує. Всі зароблені гроші витрачають на дорогий одяг, новомодні гаджети, поїздки за кордон. Звичайно, коли отримують зарплату, то молоде подружжя їде у магазин і купляють додому продукти, на тому й все. Гроші у них не тримаються, нічого відкладати їм не вдається.
Ліда з чоловіком вже втомилися від сім’ї доньки. Хочеться в тиші посидіти, вже й вік такий, що важко постійно допомагати, але внучка має непростий характер, за нею око та око, про спокій тільки мріяти можна. Потім, до доньки та зятя друзі приходять, і батьки відчувають себе зайвими у власній хаті, зайвий раз намагаючись не виходити з кімнати.
Та й багато побутових дрібниць напружують, і це все накопичується, як снігова куля. А дочку з чоловіком все влаштовує. Вони навіть жодного разу не заговорили про те, що пора б і з’їхати, чи мати власне житло. Хоча чоловік Марії, як би між іншим, розповідав, що його друг здає квартиру хорошу, шукає орендарів, і ціна, наче хороша. Але ніхто і вухом не повів. А останнім часом Марія все частіше починає мову про те, що вони з чоловіком планують скоро мати ще й другу дитину. А Ліда вже й з сумом думає про те, це знову декретна відпустка і безгрошів’я, все по новій. Ліда любить онуку і не проти ще однієї дівчинки, чи хлопчика, якими опікуватиметься, але, як згадає, скільки клопотів звалиться на її з батьком плечі, вже й не так радісно на душі.
Ліда тепер не знає, як правильно вчинити: як же дітям сказати, що вже й пора б своє житло підшукувати, батьки не можуть постійно все на собі тягнути. Адже псувати відносини з єдиною дочкою вона не хоче, внучку любить. Тепер вона думає, що даремно взагалі запропонувала з’їхатися і жити разом, краще б просто тоді тимчасово допомогли грошима на орендоване житло.
Так і живуть поки: молоді відпочивають та розважаються, будуючи плани на майбутнє, а батькам купа турбот нових про дітей та роботи вдома і по господарству.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне.
