fbpx

– Лесю, з чого ти вирішила, що у мене є така сума, – здивувалася я, коли зовиця прийшла до нас просити 10 тисяч. Леся повернулася і пішла. Але я знала, що просто так справа не закінчиться. Ввечері до нас прибігла свекруха – був скaндал. Чоловік сказав, що готовий допомагати сестрі, але в межах розумного і вже точно не збирається спонсорувати її розкішне життя.

Брат повинен допомагати сестрі…

-Саша, братику, займи грошей, – противним голосом заявила зовиця Леся з порога. За матеріалами

Якщо чесно, то я зрозуміла про що буде розмова ще в той момент, коли в дверне вічко побачила гостю. Тому що з інших причин Леся до мене в гості не ходить.

Ми з чоловіком одружилися 11 років тому, живемо на моїй території, так що з іпотеками не пов’язані. Але і не розкошуємо. Виховуємо дочку, в планах є і друга дитина.

Але в родині мами і сестри чоловіка вважається, що якщо у нас є квартира, є стара іномарка, то ми буржуї, а буржуїв треба регулярно «доїти».

-Ну, Сашко, ну позич мені 10 тисяч, – канючить Леся, – я знаю, що у тебе є, а мені так хочеться на відпочинок злітати з подружкою, вона грошей знайшла, а я ні.

Леся рік тому пішла від свого чоловіка. Ситуація вийшла ще та, чоловік лежав у лікарні, а Леся, яка сиділа в декреті з однорічним сином, привела в дім іншого чоловіка.

Малюк спокійно спав у своєму ліжечку, Леся з тим, іншим, теж зволили солодко спочивати, а свекруха несподівано своїм ключем двері і відкрила: синові в лікарню знадобилися навушники.

Скандал, розлучення, тест, який довів, що дитина Лесі ніякого відношення до законного чоловіка не має. Леся повернулася до мами, яка повністю прийняла сторону свого чада:

-Ну помилилася дівчинка, з ким не буває!

Звичайно помилилася, кілька разів, мабуть, і з задоволенням, уже напевно.

Леся залишала хлопчика з бабусею, а сама веселилася. «Влаштовувала особисте життя», як говорила свекруха. Чомусь ці дами і вирішили, що забезпечувати потреби нещасної розлученої жінки з дитиною тепер – завдання мого чоловіка.

Рік тому на цьому ж порозі з’явилася мама чоловіка і точно таким же тоном простягнула:

-Синку, займи грошей! Тисяч 10. Лесі терміново потрібно. Хочу відправити її відпочити. Не переживай, гроші ми протягом року вам віддамо, – запевнила свекруха.

Мій добрий чоловік, як істинний лопух, розвісивши вуха, наслухавшись про нещасну Лесю, віддав мамі всі наші накопичення на відпустку. Повернення яких ми, зрозуміло, так і не дочекалися.

-Я мати-одиначка, – заявила після повернення з курорту Леся, – а у тебе повна сім’я, ви обоє працюєте, а я не маю звідки вам віддавати. Ну, якщо ти, братику, зовсім совість втратив, то можеш вимагати гроші у мами, вона буде виплачувати їх зі своєї пенсії.

Леся пустила сльозу, чоловік розвів руками, а я зрозуміла, що 10 тисяч відправлені нами в фонд допомоги нещасним розлученим.

І ось, через рік Леся знову має потребу у відпочинку.

-Лесю, з чого ти вирішила, що у мене є така сума, – питаю.

-Ну брат сказав, що ви у відпустку з дитиною зібралися, значить гроші є.

-Є. Але тільки на нашу з чоловіком і дитиною відпустку. Ми для цього економили весь рік, – кажу, – бо від тебе повернення боргу ми так і не дочекалися. Чи ти вважаєш, що ми тепер щорічно твої польоти до теплих країв повинні оплачувати?

Леся повернулася і пішла. Але я знала, що просто так справа не закінчиться.

-Ну що, скупердяї, – замість «здрастуйте» прорекла свекруха, протискуючись ввечері в наші двері, – пошкодували грошей для рідної сестри.

Чоловік спокійно намагається пояснити мамі, що в цьому році благодійний фонд закрився і на курорт їдуть ті, хто весь рік гроші заробляв.

-Тоді беріть Лесю з собою, – заявляє свекруха, – їй теж треба відпочивати.

-Мамо, від чого втомилася моя сестра, – запитує чоловік, – від нічних клубів і барів?

-Ти стеж за своєю дружиною, а не за сестрою, – зойкнула свекруха.

-Мамо, ти сама виховала Лесю такою примхливою. Якщо їй не вистачає грошей, вона може піти і почати їх заробляти, дитина-то все одно постійно під твоєю опікою.

– Не вчи мене виховувати мою дочку! Не даси грошей? Я вас прокляну, я перестану сидіти з вашою дитиною, – кричала свекруха. Можна було подумати, що до цього вона з ним сиділа. Та й дитина вже цілком самостійна, 9 років.

Вона ще щось кричала, але чоловік спокійно і терпляче відбивав її нападки. Зрештою свекруха пішла.

***

Відпочити ми з’їздили, а коли повернулися, то виявили, що дверний замок нам запечатали холодним зварюванням. Нічого, поставили новий замок і всі проблеми.

Як добре, що я ключі свекрусі не залишила, навіть страшно уявити, яка розруха нас могла чекати всередині.

Родички поки не дзвонять, але я знаю, що це ненадовго: пенсія у мами чоловіка невелика, а запити у Лесі ого-го. Чоловік сказав, що готовий допомагати сестрі, але в межах розумного і вже точно не збирається спонсорувати її розкішне життя.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page