Леся з Орестом прожили у шлюбі тринадцять років. Ростили донечку. Зараз у них все добре, але так було не завжди.
Коли у шістнадцять років Леся оголосила батькам, що виходить заміж за хлопця, на десять років старшого від себе, у батьків був шок. Вони вважали, що доньці варто хоча б закінчити навчання. До того ж, Орест був хлопцем з не найкращою репутацією. Але Леся ще раз ошелешила батьків, зізнавшись, що чекає дитину.
Після скромного весілля молодята почали жити в однокімнатній квартирі, яку Лесі віддали її батьки, а самі повернулися жити в село. Через деякий час у них народилася донечка. Але дівчинка росла хворобливою, тому Леся весь свій час витрачала на те, щоб лікувати і доглядати донечку. Орест ніби й не помічав проблем, і того, як дружина викладається з усіх сил. Проте він ходив на роботу і вчасно приносив додому невелику зарплату, вважаючи, що таким чином він теж робить все можливе.
Орест ніби і не помічав того, що назріла проблема з житлом – тіснитися в невеличкій однокімнатній квартирі з підростаючою донькою, яка постійно хворіла, було дедалі незручніше. І тут знову прийшли на допомогу батьки Лесі. Вони продали велику ділянку землі, що їм належала, а за ці гроші купили доньці квартиру. Життя почало налагоджуватися.
Про те, що Орест їй зраджує, Леся дізналася випадково. У Лесі ніколи не було звички дивитися в його телефон, а в той день, так вийшло, що чоловік вийшов з дому, а телефон залишив у передпокої. Вона виявила телефон хвилин через двадцять після його відходу, коли надійшов перший дзвінок. Леся взяла телефон в руки і побачила, що дзвонить Роман, товариш чоловіка, якого вона добре знає.
Вирішила відповісти, попередити про те, що чоловік забув телефон. Налаштувавшись на розмову з Романом, вона натиснула на слухавку, і на своє велике здивування, почула жіночий голос: «Привіт». Не розуміючи, чому таке звернення і жіночий голос Леся відповіла автоматично: «Привіт», а далі було відключення зв’язку. Леся нічого не розуміла, але висновок напрошувався сам собою.
Весь день вона проплакала, задаючи собі безліч питань. Невже чоловік їй зраджує? З ким? Як дізнатися? А чи треба? Ці питання турбували її цілий день, і вона вирішила запитати чоловіка ввечері, коли він прийде з роботи. Орест прийшов з роботи вчасно. Вечеря був готова. Ще вчора звечора Леся наліпила вареників, бо знала, що чоловік їх дуже любить. Вона покликала чоловіка, поставила на стіл його улюблену страву. Розмова за столом була звичайною, але врешті Леся не витримала і запитала чоловіка прямо:
– Скажи мені, а вареники у твоєї коханки смачніші?
Орест від здивування перестав їсти, а тоді спокійно відповів:
–Так.
Почувши це слово, нічого не кажучи, Леся попрямувала в кімнату збирати чоловікові його речі. Через пів години дві валізи з його речами стояли у них порозі. Найбільше Лесі було шкода їхньої хворої донечки, але вона була впевнена, що такого батька-зрадника їм не треба.
Через кілька днів Леся сама подала на розлучення. Орест пішов жити до своєї нової пасії, у якої і квартира була побільша, і не було хворої дитини. Леся ніяк не могла зрозуміти, як вона могла прожити з цією підлою людиною стільки років. Адже, по суті, всі важливі рішення вона завжди приймала сама і весь тягар сімейного життя вона теж звалила на свої плечі.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
