fbpx
Життєві історії
Леся давно вирішила, що заробляти гроші має чоловік – сама для Михайла знайшла бригаду, яка працювала в Польщі на будові, зібрала чоловіка і сказала, що поки хату не побудують, доти він там буде працювати. Будувалися вони майже 10 років, але на новосілля чоловік не приїхав, бо на чужині знайшов собі іншу жінку

До мрії мати свій власний будинок Леся з чоловіком йшли довго. І ось Леся нарешті перебралася в нову хату, яку вони з Михайлом будували майже 10 років. Все вийшло саме так, як Леся мріяла – два поверхи, велика веранда, дві спальні і простора кухня. Будівництвом займалася сама Леся, всі матеріали вибирала на свій смак, щоб все вийшло до ладу. Добре, що Михайло з заробітків гроші висилає, і нічого не питає, от Леся і керувала чоловіковими грошима.

Побралися вони 12 років тому, обоє з бідних сімей, але Лесі так вбого жити зовсім не хотілося, як і не хотілося працювати. То ж вона вирішила, що заробляти гроші має чоловік – сама для Михайла знайшла бригаду, яка працювала в Польщі на будові, зібрала чоловіка і сказала, що поки хату не побудують, доти він там буде працювати.

Приїжджав Михайло додому двічі на рік – зимою на свята і влітку, на свій день народження. Леся все повторювала, що нема чого гроші проїжджати, нехай краще сидить в Польщі і заробляє. Одного разу Анна, рідна сестра Лесі, сказала тій, що так не можна з рідним чоловіком, мовляв, він теж відпочити хоче, та й з донечкою побачитися.

Лесю слова сестри дуже зачепили, вона відразу відповіла, щоб та не втручалася, бо це не її справа. Не хоче Леся так жити, як Анна – від зарплати до зарплати і в старій хаті.

– Якщо не хочеш, – каже Анна, – то і сама йди і працюй.

– А у мене на це чоловік є, – в’їдливо відповіла Леся сестрі, на тому і розійшлися.

А два роки тому прийшла Анна до Лесі грошей позичити, бо так сталося, що чоловік захворів, то зараз є певні труднощі з фінансами, бувають дні, що навіть не мають за що хліба купити. У Лесі в цей час активно йшли ремонтні роботи в будинку, тому вона сестрі відмовила. – Нема у мене зайвих грошей, – сказала вона. – Так що вибачай, сестричко.

Відтоді сестри не спілкувалися. А цього року Леся вирішила перепросити сестру і запросити її до себе на входини. Вона не так хотіла примирення, як хотіла показати, який гарний будинок тепер у неї, мовляв, досягла усього, чого хотіла.

На новосілля гостей зібралася повна хата, Леся гостинно частувала їх смачними наїдками. Прийшла Анна з чоловіком, а також кілька сусідів, родичів і друзів. Усі нахвалювали будинок, хвалили Лесю, яка вона молодець – сама таке збудувала. Не забули і про Михайла, хвалили, що зміг стільки грошей заробити і все дружині присилав.

А потім гості почали питати Лесю, чому і сам Михайло не приїхав цього разу, адже входини, як не як, і без господаря…

– А він ще мав в Польщі якусь роботу, от і залишився, – байдуже відмахнулася Леся.

І тут в розпал свята задзвонив телефон господині. Вона підняла слухавку і відразу зблідла…

– Михайлику, що ти таке кажеш? Яка інша жінка? Як це ти йдеш від мене?

Гості все зрозуміли, тихо встали з-за столу і почали розходитися. Леся навіть не помітила цього… В голові у неї крутилися слова чоловіка: «Будинок я залишаю тобі і дитині. Мені він не потрібен, бо ця жінка любить мене просто так»…

Спеціально для ukrainians.today.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page