fbpx

Лариса гроші за чоботи так і не повернула, бо вважає, що я їй мала дати їх просто так. Тоді я якраз збиралася за кордон, вона попросила мене позичити їй певну суму, домовилися, що оскільки я їду, то вона поверне все моїй мамі. Але грошей ми так і не дочекалися

З Ларисою ми дружили з раннього дитинства. Так вийшло, що саме вона стала моєю найкращою подругою. Але була одна невеличка проблема – Лариса завжди жила краще, ніж я. На відміну від мене, вона була забезпеченою фінансово. Спочатку це робили її батьки, а потім чоловік.

У мене ж становище було на багато скромніше, так як росла я в звичайній, скромній сім’ї. Та й заміж я вийшла не вельми вдало. То ж не раз опинялася у фінансовій скруті, але Лариса ніколи не зичила мені грошей. Спочатку казала, що не може у батьків попросити, а потім їй незручно було перед чоловіком давати, як вона казала, гроші чужим людям. Але нехай, я завжди сприймала її такою, як вона є.

Після того, як я розлучилася, я зрозуміла, що треба щось робити, якось розвиватися, щоб забезпечити себе і доньку, оскільки чоловік мені не допомагав нічим. Я відкрила невеличкий бізнес, який через кілька років переріс у власну справу, яка приносила чималі прибутки. Ось і на моїй вулиці настало свято, фінансове становище виправилося.

І виправилася настільки добре, що я вирішила переїхати в іншу країну на постійне місце проживання. Природно, треба було підготуватися, купити валізу і речей хоча б по мінімуму на перший час поки там нормально не облаштуюся.

Лариса пішла зі мною по магазинах. На той час вона також вже була розлученою. Ми непогано провели час, майже все купили і ось вона почала приміряти чоботи, знайшла потрібну модель, поміряла, все підійшло. Її прохання позичити їй грошей мене не насторожило, правда збентежило, так як гроші у неї були завжди і без них вона за покупками не ходила. Але я не звернула на це уваги, всяке може статися, може немає потрібної суми на даний момент.

Звичайно ж, я дала в борг. Так як їхала, сказала щоб вона мамі моїй потім їх віддала, Лариса зі мною погодилася. Минуло кілька місяців, я дзвонила їй, мило розмовляли, про борг вона не згадувала. В одній з розмов я вирішила поцікавитися, чи віддала вона гроші. І ось що почула.

– Звичайно віддала, могла б і не питати! Так і взагалі! У тебе є гроші, могла б і пробачити мені борг!

– Що я тільки далі не вислухала від неї, і я зрозуміла, що замість того, щоб тішитися за мої успіхи, вона просто заздрить моєму від’їзду.

Я була ошелешена, такого я від неї не чекала. Більше ми з нею не спілкувалися. Все відбулося, як у відомій приказці: «Хочеш втратити друга? Дай йому грошей в борг».  Але я вважаю, що гроші – це як лакмусовий папір, відразу покажуть справжнє обличчя людини і її відношення до тебе.

Я подумала, може, навпаки, треба частіше давати грошей, для перевірки, щоб брехливі друзі не водилися поруч?! Адже наявність грошей зриває маску, яку носять багато і показує справжнє ставлення до тебе, заздрість, неприязнь, яких ти раніше не помічав, а тут все і виявляється. Та й людина, у якої з’явилися гроші, не стала іншою, але чомусь багато хто вважає що наявність у неї грошей само собою має на увазі дорогі подарунки знайомим і позики без повернення.

І що цікаво, вони кажуть одну й ту ж саму фразу:

– У тебе ж є гроші, не збіднієш! Чи тобі шкода для друзів?

Марно пояснювати, що якщо всім їм робити безкоштовні подарунки, то так далеко не заїдеш. Та й не цінують люди цього. Одним словом, Лариса гроші за чоботи так і не повернула, зараз ми з нею не спілкуємося вже більше року.

Фото ілюстративне – freepik.

You cannot copy content of this page