Я у своєї мами дитина від першого шлюбу. Коли батьки розлучилися, мені було 10 років. А через три роки мама вдруге вийшла заміж і народила ще одну дитину. І відтоді моє життя змінилося. Моїм життям мама перестала цікавитися і була повністю поглинута моїм маленьким братиком.
Таке відчуття, що я стала порожнім місцем, а вся увага приділяли моєму братові. Якраз почалися літні канікули, і бабуся з дідусем покликали мене до себе. Мама була тільки рада. Вона була поглинена своїм материнством. Тому я теж хотіла від них виїхати.
Бабусю з дідусем я дуже любила. Обожнювала проводити літо у них. Вони жили в дуже гарному курортному містечку і на канікулах я завжди у них гостювала.
Квартира у нас була невелика і відколи народилася дитина, місця стало дуже мало. Бабуся теж це розуміла. Вона сіла, поговорила зі мною, як з дорослою. Запропонувала жити у них з дідусем. Я погодилася. Мама мене відпустила. Здається, вони з вітчимом тільки пораділи, що позбудуться мене, проблемного підлітка.
Прожила я з бабусею і дідусем чотири роки. Потім в цьому ж місті пішла вчитися в університет. В цей час дідусь почав сильно хворіти. Я допомагала бабусі, як могла. Доглядала за ним, ледве встигала здавати сесії. Просто не могла залишити їх в біді. Мама до своїх батьків майже не приїжджала, так як було багато проблем з братиком.
Коли дідуся не стало, бабусі було дуже важко. Вони сорок років прожили душа в душу. Я не відходила від неї ні на крок. Няньчила з нею, як з маленькою дитиною. Зовсім забула про своє на особисте життя. Дуже хотілося їй допомогти.
Через кілька років бабуся теж захворіла. Батьки про це знали, але ніяк не допомагали, тільки співчували по телефону. Я постійно йшла з роботи раніше, доглядала за нею, наймала доглядальниць. Грошей ледь вистачало. Коли бабусі не стало, з’ясувалося, що квартиру вона заповіла мені.
І ось тоді мама згадала про моє існування! Почала качати права і говорити, що ця квартира моя і мого брата навпіл. Що він теж спадкоємець, а якщо я відмовлюся її продати і розділити гроші, вони будуть вирішувати питання через суд. Брат якраз закінчує школу, вони хочуть забезпечити його житлом.
Загалом, квартиру я переоформила за заповітом. Зробила капітальний ремонт, поміняла вікна, витратила на це багато грошей, бо планую виходити заміж і жити в цій квартирі.
Тепер мама і брат зі мною не спілкуються. Але тітка (мамина сестра) по секрету мені сказала, що вони збираються наймати адвоката.
Мені просто плакати хочеться від такої несправедливості. Я багато років доглядала за бабусею і дідусем. Я заслужила від них на таку подяку. І продавати квартиру я не хочу, це мій дім.
Та й якщо чесно розібратися, то братові залишиться мамина квартира, а мені бабусина, ніби все чесно. Але моя мама так не вважає.
Фото ілюстративне – lenta.
