У Білорусі колишній киянин Олександр Мироненко отримав 2-кімнатну квартиру разом із посадою лікаря-терапевта.
“Три роки тому переїхав із дружиною Оленою до міста Гомеля у Білорусі. Все почалося з банального безгрошів’я. Після університету ми домовились, що відкладатимемо частину зарплати на власне житло. Я працював терапевтом у поліклініці. Жінка – педіатр. Відкладали до 1000 гривень щомісяця, водночас винаймали житло. Не могли собі дозволити нічого, навіть зайвого шматка ковбаси. 2013 року, коли почав зростати долар, порахував, що відкладені нами гривні перетворилися на сміття. Тоді вперше задумався, щоб шукати заробітки. Думав їхати у Німеччину чи Португалію. Але на очі потрапило оголошення, що в Білорусі набирають лікарів – українців. Після приїзду одразу давали житло. Усі зібрані гроші, а це близько 2 тисяч доларів, витратили на переїзд”, – каже Gazeta.ua Олександр.
Квартиру від держави отримали протягом місяця. Помешкання з ремонтом.
“Житло у 5-поверховому будинку серед лісу. До найближчого магазину 2 кілометри. Але маємо й робочий автомобіль. Обслуговую виклики в місті та навколишніх селах. Жінка в декреті”, – додав Олександр.
Читайте також: УКРАЇНЕЦЬ РОЗПОВІВ, ЯК САМОСТІЙНО ПЕРЕЇХАТИ В ПОЛЬЩУ
Українські лікарі отримують $350 зарплати.
“За українськими мірками це невелика зарплата, але я маю власне житло, машину, соціальне забезпечення. Всі знайомі казали, що ми дурні. Насправді, для моєї родини це вигідний переїзд. На харчі я витрачаю значно менше, ніж у Києві. В магазинах лікарська ковбаса вищого ґатунку по 60 гривень за кілограм, банка згущеного молока коштує 15 гривень. Ми постійно зідзвонюємось із родичами, вони розказують, які ціни в Україні. Єдине, що проблема з одягом і взуттям. Вони тут дорогі і дуже негарні. Для дітей мама висилає речі з України. Самі замовляємо через інтернет”, – каже чоловік.
