fbpx
Життєві історії
Квартира, в якій живуть дівер з дружиною, належить родичам, свекруха домовилася з своєю сестрою, що вони поживуть до весілля, але вже минуло 5 років, і вони все ще там

П’ять років тому ми з чоловіком одружилися, і майже одночасно з нами побралися його брат із дружиною. Ми відразу пішли жити в своє житло – чоловік ще до весілля придбав квартиру, а от у брата ніяк квартирне питання ніяк не може вирішитися.

Як на мене, то вони особливо і не стараються, у відпустки літають, ходять в театри, кіно, вечеряють у кафе, купують продукти у дорогих магазинах. Ми живемо у квартирі чоловіка, на яку він заробив сам до шлюбу, та ще виплачував за неї кілька років. Звичка економити і багато в чому відмовляти в чоловіка залишилася, і я його в цьому підтримала, подарунки ми не даруємо один одному, відпочивати їздили за весь час всього два рази.

У нас маленька дитина, ми хочемо розширюватись і брати спільну квартиру, щоб у всіх був особистий простір. А цю квартиру плануємо залишити під здачу в оренду.

Квартира, в якій живуть дівер з дружиною, належить родичам, свекруха домовилася з своєю сестрою, що вони поживуть до весілля, але вже минуло 5 років, і вони все ще там.

А у мого чоловіка добре пішли справи на роботі і його заробіток став вищим. Тепер, коли тітці знадобилася квартира, а брат чоловіка з дружиною нікуди з’їжджати не збираються, свекруха згадала про те, що є старший син, який просто зобов’язаний їм допомогти і дати гроші на перший внесок або впустити їх пожити. Виручити їх, так би мовити.

Я нагадала чоловікові що такими темпами нам не домогтися змін, якщо ми всіх почнемо спонсорувати, я так не хочу. Свекруха якось мені сказала, що у двійці можна і трьох дітей ростити. У неї у самої троє дітей, і троячка, але в іншому місті. Чому вона не бере до уваги бажання старшого сина? Чому він повинен у всьому утискатися заради мети, а молодший ні про що не думає, живе собі в радість і сподівається, що хтось за нього вирішить його квартирне питання.

Свекруха дуже наполягає на чоловіка, відчуваю, що вона таки досягне свого. Я чоловікові сказала, що в такому разі подаю на розлучення. Він все життя допомагав братові, дуже багато його виправдовував, що молодий і йому всього хочеться, але є межі. У мого чоловіка не було нічого з цього, ні відпустки, ні надмірностей, зате є житло.

Боюся, якщо ми купимо ще одну квартиру, то цю чоловік віддасть їм на час, якщо піде на поводу у матері. А я вважаю, що ми їх потім не виселимо, якщо вони ще й дитину народять, то вкореняться там назавжди. А якщо дамо гроші, то самі не зможемо купити квартиру. Що робити? Не хотілося б руйнувати сім’ю.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page