Син з невісткою живуть разом зі мною, і в моїй трикімнатній квартирі мені виділили найменшу кімнату, кутову, холодну, в якій завжди мало світла. В інших двох кімнатах розмістилися вони з онуками. Мені не комфортно, але вони вдають, що цього не бачать.
Була пропозиція для мене переїхати в якусь однокімнатну квартиру, товариш мого сина виїхав за кордон, і в нього пустує житло. Але квартира десь на околиці міста, а моя в самому центрі, я в ній прожила кілька десятків років, то чому я маю переїжджати.
Чоловіка мого давно немає, наша квартира в рівних частках належала мені і моїм дітям – синові і доньці. Першою вийшла заміж дочка, але вони з чоловіком переїхали в інше місто.
Потім одружився і син, привів невістку додому, поселилися у великій кімнаті, і ми так жили, поки не народився онук, спочатку перший, за ним і другий. Тоді мене і переселили з великої кімнати в найменшу.
Я була впевнена, що це тимчасово, адже син збирав гроші, щоб взяти собі житло в кредит. І вже назбирав немалу суму, але був змушений віддати все сестрі. Справа в тому, що у дочки виникли фінансові труднощі, і вона захотіла продати свою частину, от син швидко і викупив її.
Тепер син власник двох частин, а я однієї. Відколи це сталося, невістка, яка завжди мовчала, раптом розправила крила і відчула себе повноправною господинею. Почала мені говорити, що якщо мені щось не подобається, то мене тут ніхто не тримає.
Розмови про те, що вони переїдуть, уже припинилися. Облаштовуються в моїй квартирі, і навіть нічого собі не думають. А мені треба тіснитися в тій малій кімнатці до старості.
Син наполягає на тому, щоб я переїжджала в квартиру його товариша, але я не хочу, то далеко, та й я там нікого не знаю, чим я там буду займатися, на лавочці під під’їздом цілий день сидіти чи що.
Не думала я, що син виросте таким черствим і невдячним. Мені як мамі дуже прикро, але що можна вдіяти в цій ситуації?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.