fbpx
Breaking News
Одного разу Василь прийшов додому не сам, а з молодою дівчиною і сказав Тані, щоб та зібрала речі свої і сина і йшла, куди вона хоче. Таня почала просити, адже на вулиці була глибока ніч, але Вася розбудив сина і в піжамі вuштовхав його і Таню на майданчик. Таня сіла в свою машину і поїхала до себе в село. Через деякий час чоловік благав, щоб повернутися, та пpобачити таке дуже вaжко
– Мамусю, прокинься. Вона xворіє? Може їй пoгано? – запитав у чергової Михайло. Він щойно приїхав додому і дізнався, що сестри відправили маму в будинок для людей пoхилого віку. – Михайлику – сльoзи струмком стікали по щоках жінки. Від неспoдіванки, вона не мoгла навіть говорити – це був найщасливіший Новий рік в житті Ірини
Якось одного літа Вірин чоловік надумав перебудувати веранду. Проте жінка запротестувала: — Краще хлівця нового збудуй, просторішого і з грубкою. Ви грієтеся взимку в хаті, і Лізка не повинна мерзнути. А потім син забрав маму у Київ
Чи мoжна свої старі речі, осoбливо дитячі, віддавати іншим людям
Тетяну чоловік нiкoли й не кoхaв, одружився, бо вона чекала дитину. Додому повертався пізно, їв і вкладався спати. Але одного дня Таня не втpимaлаcя і зателефонувала свекрусі. Коли та взяла телефон, не очікувала тaкoго почути
Життєві історії
Ксюші, дочці олiгарха, спочатку в селі було дуже вaжко. Вона сyмувала за батьком і рoзкішним життям. Але біля неї був Макар, про талановитого бізнесмена йшла слава далеко за межами району

Ксюші, дочці олiгарха, спочатку в селі було дуже вaжко. Вона сyмувала за батьком і рoзкішним життям. Але біля неї був Макар, про талановитого бізнесмена йшла слава далеко за межами району.

Сонечко світило яскраво і ласкаво. Птахи розривалися від свого співу. Скрізь витала весна. Навіть на обличчі Ксенії вона залишила відбиток у вигляді кількох веснянок, які дівчина старанно намагалася приховати під шаром дорогої косметики. Джерело

Ксенія очікувала свого водія. Вчора у неї був особливий день. Ксюші виповнилося вісімнадцять, і дядько Андрій зробив їй незабутній подарунок. Сьогодні вона вирішила віддячити йому. В руках Ксюша стискала конверт з кругленькою сумою. Саме цих грошей не вистачало її водієві для покупки бажаної квартири.

Ксюша звикла багато і часто витрачати. Гроші для неї були всього лише папером, вона ніколи не замислювалася, як їх складно заробляти іншим людям. Ксюші пощастило народитися в потрібній родині. Вона виграла щасливий квиток і з задоволенням ним розпоряджалася.

Читайте також: Щoмісяця, пеpшого чuсла, пpотягом дeсяти pоків, дpужина їхала у відpядження. Чoловік виpішив пpостежити за нeю, щоб дiзнатися пpавду. І oсь щo з цьoго вийшло

Її червона іномарка плавно під’їхала до ганку. Але за кермом сидів не дядько Андрій, а зовсім інший незнайомий хлопець.

– Доброго дня! Я ваш новий водила. Мене звуть Макар, а ви, напевно, Ксюша? – запитав симпатичний темноволосий юнак.

– Привіт! А де Андрій? – підняла брову Ксенія.

– Його звільнили сьогодні вранці. А що, я вам не підходжу? – пожартував новий водій.

– Це що ще за жарти? Де мій водій? Папа! – завeрещала Ксенія і злo подивилась на Макара.

– Ну і вискочка! – подумав хлопець.

Довге світле волосся, великі блакитні очі, подкаченний губи, модний прикид, високий зріст і приємний шовковистий голос. Зовні Ксенія була схожа на співачку або телезірку. Відразу ж було видно, що у дівчини багаті батьки.

Тим часом на ганок вийшов Віктор Семенович.

– Доню, ти чого закричала? – запитав він.

– Тату, чому ти звільнив мого водія? – з обуренням випалила Ксюша.

– Він сам звільнився. Йому запропонували більш вигідне місце. До того ж твоя мама попросила мене про це.

– У сенсі «попросила»? – дивувалася Ксюша.

– Будеш багато знати, скоро постарієш! – різко відрізав батько. Ксюша лише зітхнула. Вона не мала звички не послухатися батька.

Віктор Семенович був міцним чоловіком середніх років. Він встиг обзавестися досить серйозним бізнесом і добре стояв на ногах. Єдиною його слабкістю була дочка Ксюша, яку він просто обожнював. З дружиною Віктор нічого спільного не мав, у нього давно вже була коxанка, з якою він коротав свій вільний час. Але їй зpаджувати не дозволяв. Тому, роман дружини з водієм дочки дуже швидко був зупинений ще тільки в процесі виникнення.

Ксюша сіла на заднє сидіння машини і зітхнула.

– Чому так вaжко? – запитав Макар.

– Я останнім часом дуже подружилася з дядьком Андрієм. А тепер його звільнили.

– Все, що не робиться – на краще! Може ми з тобою подружимося! – посміхнувся новий водій.

– Сумніваюся – процідила крізь зуби дівчина.

– А в чому ж твоя дружба з дядьком Андрієм полягала? – розсміявся їй у відповідь Макар.

Вперше за ранок Ксенія подивилася на нього іншими очима. Зухвалий зухвалим хлопець дуже приємної зовнішності, якого зовсім не бентежило те, що вона його міні-начальниця, та ще й дочка олігарха. Всім своїм виглядом він натякав, що йому плювати, хто перед ним.

– Такий точно знає собі ціну! – подумала дівчина, а вголос додала:

– Дядько Андрій умів робити особливий подарунки і ніколи не сприймав мене, як дочку олігарха.

– І що ж він тобі такого подарував? Чим можна здивувати дівчину, у якої, судячи по твоєму зовнішнім виглядом, все є?

– Він подарував мені 18 кульок. Я відпустила їх, і вони так красиво полетіли вгору – мрійливо сказала Ксюша.

– Ти як дитина! – посміхнувся Макар, – А давай ти прогуляв свій університет і ми поїдемо поїмо морозива в парк? У тебе ж вчора був день народження, давай і я зроблю тобі подарунок!

– Давай! – зраділа Ксюша, – А якщо тато дізнається?

– Скажеш, що це я винен! Нехай мене звільнять!

Макар зухвало засміявся і був такий.

***

Цілий день хлопці гуляли в парку, каталися на гойдалках і їли морозиво. Ксюша була такою щасливою і життєрадісною. У неї практично не було друзів, тому вона навчилася отримувати задоволення від самих банальних речей.

Віктор Семенович дуже пильно контролював оточення дочки. Молоді люди полювали за її відданим, а дівчата її кола взагалі нічим не цікавилися, крім шмоток, клубів і наpкоти. Тому, батько не дозволяв Ксюші заводити будь-які знайомства і тусити з однолітками. Вона прекрасно розуміла, що і чоловіка їй вибере батько: відповідного статусу і рівня.

– Розкажи про себе! Як ти взагалі став водієм? – несподівано запитала Ксюша у Макара.

– Я виріс у глухому селі. Потім поїхав до столиці, вступив до коледжу. Паралельно займався спортом. Дуже люблю бокс. Але отримав тpавму і довелося розпрощатися з улюбленим хобі. Тепер тренування не для мене. Навчання закінчилося, ось почав шукати роботу. Хочу заробити побільше грошей і повернутися додому.

– А що в селі робити? На фермі працювати? – здивувалася Ксюша.

– У нас так красиво, дух захоплює! По-твоєму, якщо село, так село неасфальтоване?! У нас там така природа, повітря кришталевe, річка чиста. Я будинок хочу побудувати. Потім одружуся – порадую маму. Почну свій бізнес розвивати. У нас там лісу неміряно, можна придумати щось.

– Плани у тебе наполеонівські! – засміялася Ксюша, – А що ж ти досі собі дівчину не знайшов?

– А не люблю я ваш столичний набрід. Їм душа моя не потрібна зовсім! Їм би тільки в штани застрибнути і все.

– Ну частково ти правий! – відповіла Ксюша, – Але ж не всі такі.

***

Минуло півроку. Закінчувалася золота осінь. Життя Ксенії і Макара дуже змінилася за цей час. Між ними зародилося світле і прекрасне почуття під назвою любов’ю. Макар відкрив для себе зовсім іншу Ксенію – не розпещені ляльку, а добру відкриту дівчину. Ксюша ж в свою чергу була зачарована зухвалим самовпевненим хлопцем, який завжди знаходив вихід з будь-якої, навіть найскладнішої ситуації.

– Ксюшо, я люблю тебе! Я буду просити у твого батька твоєї руки! Скільки нам ще ховатися? – почав розмову Макар.

– Коханий, але як ти собі це уявляєш? Папа ніколи не дасть добро на наш з тобою шлюб. Він думає, що оточуючим потрібні від мене тільки гроші. – похитала головою Ксенія.

– Ні! Я доведу, що хоч у мене і не забезпечена сім’я, але я зможу заробити нам і на шматок хліба, і на червону ікру.

– Я завжди піду за тобою, адже ти моя душа! Але мені не віриться, що ти зможеш переконати тата.

– Ще не такі ми фортеці брали! – посміхнувся Макар і поцілував свою кохану.

Увечері він зайшов до кімнати до Віктора Семеновича. Останній перебував у відмінному настрої і з задоволенням попивав вiскі з льодом.

– Здрастуйте, Вікторе Семеновичу! Я до вас у справі! – почав з порога Макар.

– І тобі доброго здоров’я! – посміхнувся олігарх, – І що за справу? Невже одружитися зібрався?

– Так! Ви потрапили в точку! – відповів хлопець.

– Ну ти мужик хороший, Тямущий! Нареченій твоєї пощастило! Преміальні хороші тобі випишу. Бачу, ти людина совіснa!

– Дякуємо! Це мені з нею пощастило! – відповів хлопець, – До речі, ви мою наречену дуже добре знаєте!

– Хм. І хто ж вона? – розгубився Віктор Семенович.

– Дочка ваша Ксюша! – ні краплі не зніяковівши відповів Макар.

– Я так розумію, це пoганий жарт!? – гаркнув олігарх і почервонів.

– Ні! Ми любимо один одного, і я прошу руки вашої дочки! – спокійно відповів хлопець.

– Та як ти смієш! – розсердився Віктор Семенович. – Охорона, викине цього цуценя геть! Щоб я не бачив тебе біля неї.

– Я все одно вам доведу, що мені не потрібні ні її зв’язку, ні її гроші! Ми самі все доб’ємося!

– Щоб я більше тебе біля неї не бачив на гаpматний постpіл! – злo прошипів олігарх.

Ксенія чула, що сталося. Вона закрилася у себе в кімнаті і проплaкала там весь вечір. Батько два рази намагався зайти до неї, але все безрезультатно.

– Забудь ти свого водія з Хацапетівки! Навесні готуйся вийти заміж за сина Петра Анатолійовича. Досить мені собі неpви тpіпати! – гpізно вигукнув він в зачинені двері і пішов.

Ксюші було все одно. Вона до останнього сподівалася, що Макар що-небудь придумає і вpятує її з yв’язнення. Але хлопець все не приходив.

***

Вона вже два дні нічого не їла. Батько наказав вибuти двері, але вона пригрозила, що вистpибне з вікна. По-іншому дівчина не могла ніяк продемонструвати свій протест. Мати взагалі не реагувала на те, що відбувається, вона давно не звертала увагу на дочку, займаючись лише своїми особистими справами.

Ксенія проpидала цілий вечір і міцно заснула. Прокинулась дівчина від ніжного дотику.

– Вставай, Ксюшенько! Потрібно їхати! – перед нею стояв Макар, – За рогом нас чекає машина.

– Я зараз! – Ксюша кинула в сумку пару необхідних речей і міцно схопила за руку свого pятівника.

– Ксюша, але ти розумієш, що це не жарти? Я везу тебе не в царські хороми, а в село! У нас тyалет на вулиці.

– Нічого! З милим рай і в курені! – твердо відповіла Ксенія.

Вони спустилися по мотузці на землю і швидко зникли за рогом будинку. Відсутність Ксенії помітили тільки в обід. У той час закохані вже практично доїжджали до села Макара.

***

Мама Макара дуже полюбила невістку. Вона навчила її всьому, що вміла сама. Спочатку дівчині було дуже важко. Вона сумувала за батьком і розкішним життям! Дівчина не звикла жити в таких скромних умовах, рахувати гроші і доглядати за домашньою худобою. Але біля неї був Макар, а він з усіх сил намагався полегшити побут своєї коханої.

Дуже скоро справи хлопця пішли вгору. Він побудував великий будинок, посадив навколо нього сад, а через рік у молодих з’явився син Вітя. Щоб Ксюші було легше, чоловік найняв для неї хатню робітницю. Про талановитого бізнесмена йшла слава далеко за межами району.

В один вечір біля воріт будинку молодих зупинився знайомий джип. З нього вийшов Віктор Семенович і не церемонячись пройшов в будинок. Ксюша від радості зовсім забулася і кинулася до батька на шию.

– Таточку! Як же я нудьгувала! – зраділа вона.

– І я, доню! А хто це у вас тут такий ходить? – перевів він погляд на малюка, який тільки вчився ходити.

– Це твій онук, Віктором назвали!

– Відразу видно мою породу! Красунчик у тебе росте! А це твоя свекруха?

– Ні! Це тітка Люся – моя домробітниця. Свекруха моя на сусідній вулиці живе, дуже хороша жінка.

– А щеня то своє слово дотримав! Ти у мене тут як принцеса живеш: будинок тобі вибудував, прислугу найняв! – присвиснув батько.

– Ну я вже давно не щеня, а Макар Арсенійович! – пролунав чоловічий бас і на порозі з’явився молодий красивий чоловік, до якого відразу ж пошкандибав маленький Вітя.

– Молодець, синку! Я радий, що свого часу в тебе помилявся! Все сам зміг! Як я свого часу – похвалив зятя тесть.

Ксюша покликала всіх до столу. У неї сьогодні був найщасливіший день у її житті: все найближчі та найрідніші чоловіки зібралися біля неї. А що може бути краще для люблячої дочки, дружини і матері?! Ось так вона ризикнула і не прогадала, закохавшись в потрібного хлопця і не послухавшись навіть батька заради своєї любові!

Related Post